сераспенід, також відомий якгоралатід, є ендогенним тетрапептидом зі значною біологічною активністю, широко поширеним у різних тканинах і рідинах організму. Він гідролізується своїм попередником тимозином 4 пролілолігопептидазою (POP). Концентрація горатиду в крові зазвичай знаходиться в межах наномолярного діапазону.
З точки зору фармакокінетики, горалатид швидко розкладається після внутрішньовенного введення з періодом напіврозпаду лише від 4 до 5 хвилин. Він виводиться з плазми за допомогою двох основних механізмів: ангіотензин{4}}перетворювального ферменту (АПФ)-опосередкованого гідролізу та клубочкової фільтрації. Серед них АПФ-опосередкований гідроліз є основним шляхом метаболізму горалатиду.
AC-SER-ASP-LYS-PRO-OHє багатофункціональним фізіологічним регулятором, що володіє різноманітною біологічною активністю. Ранні дослідження показали, що горалатид може пригнічувати активність гемопоетичних стовбурових клітин, запобігаючи їх входженню у фазу S і утримуючи їх у фазі G0. Нещодавно було виявлено, що горалатид може підвищити здатність епідермальної ре-імплантації та прискорити загоєння ран у пошкоджених безсудинних епідермальних трансплантатах шляхом сприяння ангіогенезу. Крім того, горалатид може пригнічувати диференціювання стовбурових клітин кісткового мозку в макрофаги, стимульоване середовищем росту макрофагів (MGM), таким чином виявляючи проти-запальну дію.
|
Індивідуальні кришки та пробки для пляшок:
|
|
 |
 |
|
Хімічна формула |
C20H33N5O9 |
|
Точна маса |
487.23 |
|
Молекулярна маса |
487.51 |
|
m/z |
487.23 (100.0%), 488.23 (21.6%), 489.23 (2.2%), 489.23 (1.8%), 488.22 (1.8%) |
|
Елементний аналіз |
C, 49.27; H, 6.82; N, 14.37; O, 29.54 |
сераспенідце біологічно активний пептид, витягнутий дослідниками з тіла горил.
1. Антиоксидантний ефект:Було виявлено, що він має значну антиоксидантну активність, яка допомагає усунути вільні радикали та зменшити пошкодження клітин від окисного стресу. Цей антиоксидантний ефект може допомогти запобігти або полегшити захворювання, пов’язані з окислювальним стресом, такі як серцево-судинні захворювання, рак і нейродегенеративні захворювання.
2. Протизапальний ефект:Він може мати проти{0}}запальну дію, допомагаючи регулювати відповідь імунної системи та зменшувати запалення. Це може мати значні наслідки для лікування запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит, запальне захворювання кишечника та астма.
3. Імуномодулюючий ефект:Він може регулювати діяльність імунної системи та підвищувати здатність організму протистояти патогенним мікроорганізмам і хворобам. Це може мати велике значення для покращення імунної функції, запобігання інфекціям та аутоімунним захворюванням.
4. Ефект стимуляції росту:Він може мати ефект стимуляції росту, сприяючи проліферації клітин і відновленню тканин, прискорюючи процеси загоєння ран і переломів. Це може мати потенційне клінічне застосування для лікування травм, післяопераційного відновлення та захворювань, пов’язаних з кістками.
5. Нейропротекторні ефекти:може допомогти захистити нервову систему від пошкодження та деградації, уповільнюючи прогресування нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона. Цього можна досягти за допомогою таких механізмів, як зниження окисного стресу, інгібування апоптозу нейронів і сприяння регенерації нейронів.
6. Антибактеріальний ефект:Він може мати антибактеріальну дію та допомагати пригнічувати ріст і розмноження бактерій, грибків і вірусів. Це може мати велике значення для лікування інфекційних захворювань, таких як бактеріальна інфекція, грибкова інфекція та вірусна інфекція.
7. Протипухлинна дія:Деякі попередні дослідження показали, що він може мати проти-пухлинну активність, яка може пригнічувати проліферацію та метастазування пухлинних клітин, а також індукувати апоптоз пухлинних клітин. Це забезпечує потенційні цілі та стратегії для розробки нових проти-пухлинних препаратів
Наразі немає загальнодоступної літератури про методи біосинтезусераспеніддля довідки. Будучи відносно новим біоактивним пептидом, його метод біосинтезу може вимагати подальших експериментальних досліджень і розробок, щоб зробити точні висновки.
Загалом, методи біосинтезу пептидів зазвичай включають методи генної інженерії та ферментації. Зокрема, біосинтез галактиду може включати такі етапи:
Генний дизайн і клонування: по-перше, необхідно спроектувати і синтезувати генну послідовність, яка містить кодування пептиду Goreira. Ця генна послідовність може бути розроблена на основі амінокислотної послідовності Gorelelutide, як правило, включаючи послідовності, що кодують месенджер РНК (мРНК), і відповідні регуляторні послідовності, такі як промотори та термінатори. Потім клонуйте цю послідовність гена у відповідний вектор експресії для експресії в ce-господарі
Вибір господаря: Виберіть відповідні клітини-господарі для експресії Goreletin. Звичайними господарями є кишкова паличка, дріжджі, гриби або клітини ссавців. При виборі клітин-господарів необхідно враховувати такі фактори, як їх здатність до експресії, характеристики росту та стабільність у синтезі цільових білків.
Трансформація та експресія: імпортуйте вектор експресії, що містить ген Goreletin, у клітини господаря та використовуйте відповідні методи трансформації для його експресії. Загалом, трансформовані клітини будуть рости та експресувати цільові білки за відповідних умов культивування.
Виробництво ферментації: з використанням технології ферментації здійснюється широкомасштабне-культивування та виробництво клітин господаря, що містять ген Goreletin. Це може включати оптимізацію складу культурального середовища, умов культивування (таких як температура, pH, подача кисню тощо), часу ферментації та інших параметрів для отримання високого виходу та чистоти пептиду Goreira.
Очищення та розділення: використовуючи відповідні методи очищення, витягніть та очистіть пептид Горейра з ферментаційної культури. Загальні методи очищення включають афінну хроматографію, іонообмінну хроматографію, гель-фільтраційну хроматографію, протиточну хроматографію, ультрафільтрацію та інші технології.
Аналіз структури та активності: виконайте структурний аналіз і тестування активності очищеного пептиду Goreira, включаючи аналіз мас-спектрометрії, аналіз послідовності амінокислот, аналіз вторинної структури, тестування біологічної активності тощо, щоб визначити його чистоту та біологічну активність.
AC-SER-ASP-LYS-PRO-OHє біологічно активним пептидом з потенційною медичною цінністю, тому вкрай важливо вивчити його фармакокінетику. Фармакокінетичні дослідження зазвичай включають такі процеси, як всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення ліків в організмі, а також взаємодію між ліками та спорідненими молекулами в організмі. Проте, може бути ще відносно мало досліджень щодо його фармакокінетики, оскільки дослідження гореленіду, як нового біологічно активного пептиду, все ще перебуває на початковій стадії.
1. Всмоктування: всмоктування зазвичай відбувається в шлунково-кишковому тракті і може вводитися перорально або шляхом ін’єкції. На швидкість і ступінь всмоктування можуть впливати різні фактори, такі як форма препарату, шлях введення та умови всмоктування в кишечнику.
2. Розподіл: на розподіл в організмі впливають біологічні бар’єри та тканинна специфічність. Він може розподілятися в різних тканинах і органах у кровотоці, і може мати специфічну спорідненість у деяких тканинах.
3. Метаболізм: він може зазнавати метаболічних процесів в організмі, включаючи ферментну деградацію та модифікацію. Властивості та метаболічні шляхи метаболітів можуть впливати на фармакологічні та фармакокінетичні властивості горелелутиду.
4. Виділення: Виділення зазвичай здійснюється через нирки та/або печінку і може виділятися з організму у вигляді сечі та/або калу. На швидкість і шлях виведення можуть впливати різні фактори, включаючи функцію нирок, печінки тощо.
5. Взаємодія з лікарськими засобами: може взаємодіяти з іншими молекулами в організмі (такими як рецептори, білки тощо), впливаючи на їхні фармакологічні та фармакокінетичні властивості. Ці взаємодії можуть впливати на процеси всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення горелетину.
Вплив на фіброз серця
1. Пригнічення проліферації серцевих фібробластів і синтезу колагену
Він може пригнічувати проліферацію серцевих фібробластів і зменшувати відкладення колагену в серці та нирках. Підвищуючи активність або експресію матриксних металопротеїназ (ММР), він має значний інгібуючий ефект на синтез колагену у фібробластах серця, опосередкований фактором росту тромбоцитів.
2. Проти-запальний ефект
Він може пригнічувати індуковану TNF - - експресію ICAM-1, інфільтрацію моноцитів/макрофагів і запальну реакцію в ендотеліальних клітинах, тим самим зменшуючи фіброз серця.
3. Інгібувати відкладення колагену
Він пригнічує відкладення колагену в органах-мішенях шляхом регуляції системи передачі сигналу, зменшуючи ступінь фіброзу органів, викликаного патогенними факторами.
4. Поліпшити роботу серця
За умов гострого інфаркту міокарда з серцевою недостатністю можна знизити загальний вміст колагену, зменшити інфільтрацію макрофагами та кількість клітин позитивної експресії TGF - -, запобігти та повернути назад фіброз міокарда (реактивний фіброз) у неінфарктних зонах та покращити роботу серця
5. Зменшити розриви серця та смертність після інфаркту міокарда
Це може значно знизити захворюваність і смертність від розриву серця; Він зменшує ексудацію про-макрофагів M1 у серцевій тканині після інфаркту міокарда, але не впливає на ексудацію про{2}}макрофагів M2 і нейтрофілів. Механізм, за допомогою якого він запобігає розриву серця та знижує смертність після гострого інфаркту міокарда, пов’язаний із зменшенням про-прозапальної інфільтрації макрофагів М1 та активації ММР-9.
6. Інгібування вироблення колагену, стимульоване стресом ендоплазматичного ретикулуму
Послаблення стресу ендоплазматичного ретикулуму-спричинило вироблення колагену у фібробластах серця шляхом інгібування опосередкованої CHOP експресії NF - κ B.
7. Поліпшення ремоделювання шлуночків після інфаркту міокарда
Ізоформа Ac SDKP має антифіброзну дію шляхом інгібування активації обхідного шляху макрофагів (M2) в інфарктному міокарді, зменшуючи секрецію ряду молекул, таких як TGF - 1, ARG I і колаген I, таким чином покращуючи ремоделювання шлуночків.
Чим ця речовина відрізняється від інгібіторів АПФ?
1. Хімічна будова
- Горелатид: також відомий як N-ацетил-серин-аспарт-лізин-пролін - (N-ацетил-Ser-Asp-Lys-Pro), скорочено Ac-S-D-K-P. Це ендогенний тетрапептид з N-кінцевим ацетилюванням, і його хімічна структура містить амінокислотні залишки, такі як ацетил, серин, аспарагінова кислота, лізин і пролін.
- Інгібітори АПФ, також відомі як інгібітори-ангіотензинперетворюючого ферменту, є основною категорією антигіпертензивних засобів. Ці типи препаратів мають різні структури, але спільною рисою є їх здатність пригнічувати активність ангіотензин{2}}перетворювального ферменту (АПФ). Конкретна хімічна структура інгібіторів АПФ змінюється залежно від типу препарату, але зазвичай містить функціональні групи, які можуть зв’язуватися з АПФ і пригнічувати його активність.
2. Механізм дії
- Горелатид: головним чином виводиться з плазми людського організму за допомогою двох механізмів: один – це гідроліз, керований ангіотензин{0}}перетворюючим ферментом (АПФ); Другий – клубочкова фільтрація. Серед них АПФ-опосередкований гідроліз є основним шляхом метаболізму голелатиду. Голелатид має різні біологічні дії, включаючи пригнічення активності гемопоетичних стовбурових клітин, сприяння ангіогенезу, покращення здатності до реплантації епідермісу, прискорення загоєння ран при трансплантації пошкодженого безсудинного епідермісу, інгібування диференціювання стовбурових клітин кісткового мозку в макрофаги, стимульоване MGM (проти-запальний ефект), і інгібування розмноження різних клітин.
- Інгібітори АПФ: головним чином зменшують вироблення ангіотензину II шляхом інгібування активності ангіотензин{0}}перетворюючого ферменту (АПФ), розширюючи кровоносні судини та знижуючи артеріальний тиск. АПФ є ключовим ферментом у системі ренін-ангіотензину, який може перетворювати ангіотензин І в ангіотензин ІІ, який сильно звужує судини та стимулює вивільнення альдостерону з кори надниркових залоз. Інгібітори АПФ можуть також покращувати функцію ендотеліальних клітин і кровоносних судин, сприяти вазодилатації та кровообігу та потенційно покращувати еректильну функцію.
Методи синтезу
Твердофазний пептидний синтез (SPPS)
Основним методом виробництва сераспеніду є SPPS, наріжний камінь пептидної хімії. Процес включає:
Приєднання до смоли: C-кінцевий пролін прикріплюється до твердої основи (наприклад, до смоли Ванга) через свою карбоксильну групу.
Поетапне подовження: амінокислоти додаються послідовно з використанням захисних груп Fmoc (9-флуоренілметоксикарбоніл) або Boc (трет-бутилоксикарбоніл) із зв’язуючими агентами, такими як HATU або DIC/HOBt, що сприяють утворенню амідного зв’язку.
Ацетилювання: N-кінцевий серин ацетильується після-подовження з утворенням Ac-Ser.
Розщеплення та зняття захисту: пептид вивільняється зі смоли за допомогою трифтороцтової кислоти (TFA), видаляючи захисні групи бічних-ланцюгів.
Purification: Reverse-phase high-performance liquid chromatography (RP-HPLC) isolates seraspenide with >95% чистоти.
Проблеми в синтезі
Рацемізація: ε-аміногрупа лізину може піддаватися епімеризації під час сполучення, що потребує ретельного контролю рН і температури.
Агрегація: гідрофобна взаємодія між залишками проліну та лізину може спричинити агрегацію пептидів, зменшуючи вихід.
Вартість: Високі витрати на реагенти та низькі виходи (зазвичай 20–40%) збільшують витрати на виробництво.
Нові альтернативи
Ферментативний синтез: транспептидази або варіанти субтилізину досліджуються для більш екологічного та селективного збирання пептидів.
Хімія безперервного потоку: мікрофлюїдні пристрої дозволяють точно контролювати умови реакції, покращуючи масштабованість.
Популярні Мітки: SERASPENIDE / AC-SER-ASP-LYS-PRO-OH CAS 127103-11-1, постачальники, виробники, фабрика, опт, купити, ціна, гуртом, продаж