Shaanxi BLOOM Tech Co., Ltd. є одним із найдосвідченіших виробників та постачальників порошку рапаміцину cas 53123-88-9 у Китаї. Ласкаво просимо до оптового оптового високоякісного порошку рапаміцину cas 53123-88-9 для продажу тут з нашої фабрики. Хороший сервіс і доступні ціни.
Рапаміцин порошок, також відомий яксиролімусявляє собою жовтий твердий кристал із хімічною формулою C51H79НІ13, ліпофільний, розчинний в органічних розчинниках, таких як метанол, етанол, ацетон, ефір хлороформу, диметилформамід, дуже слабо розчинний у воді, н-гексановий петролейний ефір, майже нерозчинний в ефірі, є новим ефективним імунодепресантом. це біла або молочно-біла кристалічна тверда речовина, як правило, у формі голчастих кристалів або кристалічних порошків. Він нерозчинний у воді при кімнатній температурі, слабо розчинний у спиртах і хлороформі, розчинний у дихлорметані та диметилсульфоксиді. На його розчинність сильно впливають розчинники та температура. Відносно стабільний при освітленні та нагріванні, але чутливий до кислот і лугів. У кислих умовах Рапаміцин поступово розкладається, тому необхідно уникати контакту з сильнокислотними речовинами.
Крім того, Рапаміцин погано розчиняється у воді, тому під час зберігання його слід тримати в сухому місці. Молекулярна структура складається з великого внутрішнього кільця та меншого зовнішнього кільця. Його внутрішнє кільце складається з чотирьох злитих макроциклів, які утворюють структуру, подібну до макролідів. Тим часом зовнішнє кільце рапаміцину складається з кількох кисневих гетероциклів і бічних ланцюгів. Ця молекулярна структура визначає біологічну активність і спосіб взаємодії рапаміцину. Розмір частинок і питома площа поверхні мають важливий вплив на їх розчинність, стабільність і доставку ліків. Контролюючи умови росту кристалів і вибір розчинника під час процесу кристалізації, можна регулювати розмір і морфологію частинок рапаміцину. Це натуральний продукт, який широко використовується в медицині та хімії. Було встановлено, що він має ряд біологічних активностей і може використовуватися для лікування раку, відторгнення трансплантата, аутоімунних захворювань тощо.
|
Хімічна формула |
C51H79NO13 |
|
Точна маса |
914 |
|
Молекулярна маса |
914 |
|
m/z |
914 (100.0%), 915 (55.2%), 916 (14.9%), 916 (2.7%), 917 (1.8%), 917 (1.5%) |
|
Елементний аналіз |
C, 67.01; H, 8.71; N, 1.53; O, 22.75 |
|
|
|
Рапаміцин порошок(торгова назва Sirolimus) - це макроциклічна лактонова сполука, видобута з ґрунтових бактерій Streptomyces. З моменту свого відкриття його унікальне інгібування сигнального шляху mTOR (цільового білка ссавців рапаміцину) продемонструвало широке застосування в медицині, наукових дослідженнях і анти-старінні.
1. Терапія проти відторгнення після трансплантації органів
Це важливий імунодепресант у сфері трансплантації органів, особливо підходить для таких операцій, як трансплантація нирки та трансплантація печінки
Механізм дії: шляхом зв’язування з білком імунної спорідненості FKBP12 утворюється комплекс для пригнічення активності mTOR. MTOR є ключовим регуляторним фактором для внутрішньоклітинного синтезу білка, клітинної проліферації та виживання. Інгібування його активності може зменшити проліферацію Т-клітин і В-клітин, а також зменшити імунну відповідь, індуковану цитокінами, такими як IL-2 та IL-4.
Клінічні переваги: порівняно з традиційними імунодепресантами, такими як циклоспорин, він не залежить від регульованого кальцієм фосфатазного шляху, може зменшити ниркову токсичність і має кращий інгібуючий ефект на хронічні реакції відторгнення. Наприклад, у пацієнтів після трансплантації нирки комбінація рапаміцину та низьких{1}}доз інгібіторів кальциневрину може зменшити частоту гострого відторгнення на 30% і підвищити-річну виживаність трансплантованих органів до понад 90%.
2. Протипухлинна терапія
А його похідні (такі як еверолімус) демонструють потенціал у лікуванні різних пухлин шляхом інгібування сигнального шляху mTOR:
Лікування солідної пухлини: ефективне при солідних пухлинах, таких як нирково-клітинний рак, рак молочної залози та рак легенів. Наприклад, у пацієнтів з метастатичною нирково-клітинною карциномою комбінація еверолімусу та екземестану може подовжити виживання без прогресування до 6,9 місяців, що на 40% більше порівняно з монотерапією.
Гематологічні злоякісні новоутворення: при мантійно-клітинній лімфомі може бути індукований апоптоз пухлинних клітин з об’єктивною швидкістю ремісії 40%.
Стратегія комбінованої терапії: при застосуванні в комбінації з антиангіогенними препаратами (такими як бевацизумаб) він може одночасно пригнічувати проліферацію пухлинних клітин і ангіогенез. При не-дрібноклітинному раку легені загальна виживаність у групі комбінованої терапії подовжується на 3,2 місяця порівняно з групою монотерапії.
Аналіз механізму: точна регуляція сигнального шляху mTOR
1. Основна позиція сигнального шляху mTOR
Рапаміцин порошокє основною молекулою для внутрішньоклітинного сприйняття поживних речовин і метаболічної регуляції, інтегруючи фактори росту, амінокислоти та енергетичні сигнали для регулювання таких процесів, як синтез білка, метаболізм ліпідів і аутофагія. Його ненормальна активація тісно пов’язана з пухлинами, метаболічними захворюваннями та старінням.
2. Інгібуюча дія рапаміцину на mTOR
Пряме інгібування: після зв’язування з FKBP12 він специфічно інгібує mTORC1 (комплекс mTOR 1), блокуючи активацію його наступних мішеней S6K1 і 4E-BP1, тим самим пригнічуючи синтез білка та прогресування клітинного циклу.
Непряма регуляція: індукуючи аутофагію, пошкоджені органели та білкові агрегати всередині клітини очищаються, підтримуючи клітинний гомеостаз. Наприклад, у моделях хвороби Альцгеймера експресія маркера аутофагії LC3-II може бути збільшена, а відкладення амілоїду може бути зменшено.
3. Багаторівнева -роль імунної регуляції
Інгібування Т-клітин: може пригнічувати активацію, проліферацію та секрецію цитокінів Т-клітин, зменшуючи атаку ефекторних Т-клітин на трансплантовані органи.
Регуляція В-клітин: інгібуючи диференціацію В-клітин у плазматичні клітини та зменшуючи вироблення антитіл, він пом’якшує реакції відторгнення, опосередковані гуморальним імунітетом.
Вплив дендритних клітин: може викликати толерантність дендритних клітин, сприяти утворенню регуляторних Т-клітин (Tregs) і додатково пригнічувати імунні відповіді.
Дослідження кордонів: від анти-старіння до нейропротекції
1. Прорив у дослідженнях проти-старіння
Рапаміцин є першим препаратом, який доведено подовжує тривалість життя модельних організмів:
Дослідження модельного організму: у мишей рапаміцин може подовжити тривалість життя самок на 14% і самців на 9%. Механізм може бути пов’язаний зі зниженням окисного стресу, пригніченням запальної реакції та сприянням аутофагії.
Потенціал застосування на людях: клінічне випробування, націлене на людей похилого віку, показало, що періодичне застосування рапаміцину (6 мг двічі на тиждень) може покращити імунну функцію, зменшити частоту інфекцій, і серйозних побічних ефектів не спостерігалося.
2. Лікування нейродегенеративних захворювань
Рапаміцин демонструє потенціал при нейродегенеративних захворюваннях, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона:
Хвороба Альцгеймера: інгібування сигнального шляху mTOR може зменшити гіперфосфорилювання білка тау та покращити когнітивні функції. У моделі трансгенної миші після безперервного введення протягом 6 місяців здатність до просторової пам’яті покращилася на 30%.
Хвороба Паркінсона: може захистити дофамінергічні нейрони та зменшити агрегацію альфа-синуклеїну. У клітинній моделі обробка може збільшити виживаність нейронів на 40%.
3. Втручання при захворюваннях обміну речовин
Він може регулювати метаболічний синдром і діабет:
Чутливість до інсуліну: на мишачих моделях рапаміцин може покращити резистентність до інсуліну та знизити рівень глюкози в крові натще. Цей механізм може бути пов’язаний із пригніченням mTORC2 (комплекс mTOR 2), але слід зазначити, що тривале -вживання може пригнічувати mTORC2 і призводити до підвищення рівня цукру в крові.
Метаболізм жиру: може зменшити накопичення білої жирової тканини, збільшити активність бурого жиру і, таким чином, покращити метаболічні розлади, пов’язані з ожирінням.
1. Захист від серцево-судинних захворювань
Рапаміцин порошокстенти з покриттям є важливим прогресом у лікуванні серцево-судинних втручань:
Профілактика рестенозу стента: Рапаміцин може пригнічувати проліферацію гладком’язових клітин судин і зменшувати частоту рестенозу стента. Клінічні дослідження показали, що стенти, вкриті рапаміцином, знижують рівень рестеноза з 20% до 5%.
Втручання при атеросклерозі: інгібуючи сигнальний шлях mTOR, це може зменшити утворення пінистих клітин і затримати прогресування атеросклерозу.
2. Противірусні та протиінфекційні
Чинить інгібіторну дію на різні віруси:
Активація латентного пулу ВІЛ: може індукувати реплікацію вірусу ВІЛ із латентного стану, забезпечуючи інструменти для стратегії «шокуй і вбивай».
Профілактика цитомегаловірусу: у пацієнтів після трансплантації органів це може зменшити частоту цитомегаловірусної інфекції та є більш ефективним, ніж використання одного ганцикловіру.
3. Персоналізована медицина та комбінована терапія
Вказівки щодо біомаркерів. Виявляючи активність сигнального шляху mTOR (наприклад, рівні pS6K1), можна перевірити популяцію пацієнтів, чутливих до рапаміцину, щоб підвищити точність лікування.
Комбінована імунотерапія: у комбінації з інгібіторами PD-1/PD-L1 може посилити активність Т-клітин. При меланомі об’єктивний рівень ремісії в групі комбінованої терапії на 20% вищий, ніж у групі монотерапії.
Ми є постачальникомРапаміцин порошок.
Примітка: BLOOM TECH (з 2008 року), ACHIEVE CHEM-TECH є нашою дочірньою компанією.
Специфікація публікації патенту США us20100029933a1 розкриває схему технології очищення рапаміцину. Чистота очищеного продукту з ферментаційного бульйону становить 98,8%, загальний вміст домішок менше 1,2%, одиничних домішок менше 0,15%. Схема очищення така:
Рапаміцин у ферментаційному бульйоні екстрагували гідрофобним розчинником і концентрували;
Додавання гідрофільного розчинника для відділення домішок;
Продукт, отриманий на стадії, адсорбують на інертному носії, безперервно промивають лугом і кислотою, а потім елююють;
Зберіть елюент, отриманий на етапі C, або безпосередньо використовуйте розчин, що містить рапаміцин, на етапі B, помістіть його на колонку з силікагелем і зберіть елюент;
Кристалізація продукту, отриманого на стадії d);
Розчиніть кристалічний продукт на стадії f і виконайте гідрофобну дію або хроматографію з оберненою фазою; І G був перекристалізований для отримання рапаміцину високої чистоти, але вихід очищення був невисоким. У конкретному прикладі можна побачити, що кінцевий чистий продукт 11 кг ферментаційного бульйону рапаміцину становив лише 6G, а чистий продукт 3G був додатково очищений і кристалізований для отримання 2,5G.
Синтез рапаміцину: ядро біосинтезу рапаміцину завершується полікетидсинтазою типу 1 (PKS) у поєднанні з не-рибосомною пептидсинтетазою (NRPS). Ферментний домен біосинтезу лінійного полікетиду рапаміцину складається з трьох ферментів, включаючи RapA, RapB і RapC, які містять 14 модулів. Серед трьох ферментів RapA завершив перші чотири подовження ланцюга синтезу полікетидів, останні шість у RapB і останні чотири у RapC. Потім лінійний синтез полікетиду модифікували за допомогою NRPS (RapP), і L-гексагідропіридинкарбонову кислоту додавали на терміналі синтезу полікетиду. Нарешті, молекулярна циклізація генерує продукт-попередник, прерапаміцин.
Основний макроцикл пре-рапаміцину зрештою утворить рапаміцин шляхом модифікації п’яти ферментів. По-перше, основний макроцикл був модифікований RapI, аденозинметіонін-залежною кисневою метилазою (MTase), і C39 був метоксилований. По-друге, RapJ, модифікація цитохрому P450, C9 плюс карбоніл. По-третє, інша метилаза, RapM метокси C16. По-четверте, інший P-450, RapN, гідроксилюється за C27, а потім різні метилази, RapQ, метоксилюють C27 з утворенням рапаміцину.
Рапаміцин порошок(також відомий як «сиролімус») — це вторинний метаболіт, що виділяється ґрунтовими стрептоміцетами, який вперше був виявлений вченими в ґрунті острова Пасхи, Чилі в 1975 році. Його хімічна структура належить до сполуки «трієновий макролід». У 1977 році було виявлено, що рапаміцин має імуносупресивну дію. У 1989 році рапаміцин випробували як новий препарат для лікування відторгнення трансплантованих органів. Через низький вихід рапаміцину при ферментації та складний процес екстрагування продукт не був розроблений і реалізований американською компанією побутової хімії до 1999 року. На даний момент (2010) фази I і II клінічних випробувань Rapa були завершені, і фаза III клінічних випробувань триває. Згодом він був зареєстрований у понад десяти країнах Європи та Америки.
У той час показаннями до рапаміцину, схваленими Управлінням з контролю за продуктами й ліками США (FDA), були не антибіотики, а «імуносупресори». Це пов’язано з тим, що рапаміцин продемонстрував сильний імуносупресивний ефект у клінічних випробуваннях, і він може замінити циклоспорин з історією захворювання понад 30 років. Крім того, порівняно з циклоспорином пероральна рідина рапаміцину має меншу дозу (лише 2-3 мг за раз), сильніший ефект проти відторгнення та менше побічних ефектів. Таким чином, рапаміцин швидко став звичайним пероральним імунодепресантом для реципієнтів трансплантованих органів у всьому світі після його включення до списку.
Рапаміцин, новий природний продукт, відомий як кінець 20-го століття, має історію наукових досліджень і мудрості у фармацевтичному застосуванні. Його народження не тільки надає нові методи лікування для сучасної медицини, але й встановлює нову віху для досліджень і розробки природних ліків.
Історія починається в 1964 році, коли професор Стенлі Сколіна з університету Макгілла в Канаді провів збір зразків ґрунту на острові Пасхи. Ця, здавалося б, звичайна збиральна діяльність заклала основу для розробки рапаміцину. Професор Сколіна передав зібрані зразки ґрунту в лабораторію Wyeth Pharmaceuticals, сподіваючись відкрити з них нові антибіотики.
Після багатьох років скринінгу та досліджень дослідники Wyeth Pharmaceuticals успішно виділили речовину з протигрибковою дією із зразків ґрунту в 1972 році. Ця речовина спочатку передбачалася для лікування дріжджових інфекцій, але в подальших експериментах з культурою клітин дослідники виявили, що вона може фактично пригнічувати проліферацію імунних клітин. Це відкриття викликало сильний інтерес серед вчених до потенційної цінності цієї речовини.
У 1980-х роках, з постійним прогресом наукових досліджень і технологій, вчені поступово поглибили свої дослідження рапаміцину. Вони виявили, що рапаміцин не тільки пригнічує проліферацію імунних клітин, але також має гальмівну дію на ріст пухлини. Це відкриття відкрило новий шлях для застосування рапаміцину у фармацевтичній галузі.
У 1999 році Управління з харчових продуктів і медикаментів США (FDA) офіційно схвалило рапаміцин як імуносупресивний засіб для лікування відторгнення після операції з трансплантації нирки. Ця знаменна подія знаменує перехід рапаміцину від лабораторного до клінічного застосування, приносячи хороші новини незліченній кількості пацієнтів.
У 21 столітті, зі швидким розвитком наукових досліджень і технологій, були зроблені нові прориви в дослідженні рапаміцину. Вчені виявили, що два похідні рапаміцину, тамоксимус і еверолімус, продемонстрували великий потенціал у лікуванні раку. Ці два препарати були розроблені Pfizer і Novartis відповідно і успішно застосовуються в клінічній практиці.
Було досягнуто значного прогресу у вивченні рапаміцину щодо подовження тривалості життя. У 2009 році лабораторія Ренді Стронга в Інституті довголіття та старіння Башапа, команда Девіда Е. Харрісона в лабораторії Джексона та лабораторія Річарда А. Міллера в Мічиганському університеті Енн-Арбор спільно повідомили, що рапаміцин може подовжити тривалість життя мишей. Це відкриття дає нові ідеї щодо застосування рапаміцину в галузі боротьби зі старінням.
З постійним поглибленням досліджень цільових і нових фармакологічних ефектів рапаміцину вчені виявили, що він також має потенційну цінність у лікуванні інших захворювань. Наприклад, дослідники з Університету Сіань Цзяотун підтвердили, що рапаміцин може покращити симптоми у пацієнтів з офтальмопатією Грейвса (ГО), націлюючись на клітини CD4+CTL. Це досягнення відкриває новий напрямок застосування рапаміцину в офтальмології.
Озираючись на історію розвиткуце, ми бачимо, що він пройшов через десятиліття наукових досліджень і медичного застосування, від простого зразка ґрунту до того, щоб стати скарбом сучасної медицини. Під час цього процесу спільними зусиллями незліченних вчених і фармацевтичних компаній ми створили цей чарівний препарат. У майбутньому, з постійним прогресом наукових досліджень і технологій і поглибленням розвитку фармацевтичної галузі, перспективи застосування рапаміцину будуть ще ширшими.
Порошок рапаміцину використовується як імунодепресант головним чином для уповільнення імунного відторгнення після трансплантації органів. Однак його застосування супроводжується низкою можливих побічних ефектів або негативних реакцій. Деякі з основних побічних ефектів або побічних реакцій перераховані нижче:
1. Пригнічення імунної системи
Знижений імунітет: рапаміцин має імуносупресивну дію шляхом пригнічення проліферації та передачі сигналів Т-лімфоцитів та інших клітин. Це може призвести до того, що пацієнти стануть більш сприйнятливими до інфекцій, таких як бактеріальні, грибкові, вірусні та інші інфекції з підвищеним ризиком.
2. Вплив на систему крові
Тромбоцитопенія: Рапаміцин може порушувати гемопоез, що призводить до зниження кількості тромбоцитів і підвищення ризику кровотечі.
Лейкопенія: лейкоцити є важливою частиною імунної системи, і їх зменшення може ще більше послабити імунітет пацієнта.
Анемія: через порушення кровотворення у пацієнтів також може виникнути анемія.
3. Проблеми з обміном речовин і харчування
Підвищення рівня тригліцеридів і холестерину в сироватці крові: тривале застосування рапаміцину може призвести до дисліпідемії та підвищення ризику серцево-судинних захворювань.
4. Реакції травної системи
Нудота та блювання: це поширені побічні реакції з боку травлення, які можуть вплинути на апетит пацієнта та засвоєння поживних речовин.
Підвищення рівня печінкових ферментів: вказує на можливе пошкодження печінки та вимагає ретельного моніторингу функції печінки.
5. Інші побічні реакції
Артеріальна гіпертензія: рапаміцин може спричиняти підвищення артеріального тиску, що потребує регулярного контролю артеріального тиску та коригування схеми лікування.
Висипання від ліків, акне: у деяких пацієнтів можуть розвинутися шкірні алергічні реакції, такі як висипання від ліків і акне.
Збільшення інших інфекцій: пацієнти можуть бути більш сприйнятливими до різних інфекцій через зниження імунітету.
Популярні Мітки: рапаміцин порошок кас 53123-88-9, постачальники, виробники, фабрика, опт, купити, ціна, оптом, продаж