Розчин ізофлурану, хімічна назва якого2 - Хлоро-2 - (дифторметокси) -1,1,1 - трифторетанявляє собою безбарвну прозору рідину із-ефірним запахом. Він не горить і не вибухає, має запах-ефіру. Він не розкладається при зустрічі з лужним вапном і має корозійну дію на метали, гуму та пластмаси. Він розчинний в органічних розчинниках і нерозчинний у воді. Його можна використовувати як органічні проміжні продукти та хімічну сировину для біофармації. Затіняти, запечатувати і тримати в тіні. Ізофлуран є загальновживаним внутрішньовенним наркотичним засобом. Його хімічна формула C3H2ClF5O, CAS 26675-46-7, а його відносна молекулярна маса становить близько 184,5 г/моль. Це безбарвна рідина з температурою плавлення приблизно -17,8 градусів С (255,35 К) і температурою кипіння приблизно 48,5 градусів С (321,65 К). Це означає, що ізофлуран існує у вигляді газу при кімнатній температурі. Він не має явного запаху, але має слабку солодкість. Розчинність у воді дуже низька, приблизно 0,18 г/100 мл. Це означає, що його важко змішувати з водою, а його коефіцієнт розподілу у воді низький. Він має високий тиск насиченої пари, близько 238 мм рт.ст. (при 20 градусах С). Це дозволяє йому швидко випаровуватися в газоподібну форму. Це відносно стабільна сполука, яка нелегко розкладається за звичайних умов зберігання та використання. Однак уникайте впливу екстремальних умов, таких як високі температури та відкрите полум'я, щоб запобігти їх розкладанню. Має широкий спектр клінічного застосування.

|
Хімічна формула |
C3H2ClF5O |
|
Точна маса |
180 |
|
Молекулярна маса |
180 |
|
m/z |
184 (100.0%), 186 (32.0%), 185 (3.2%), 187 (1.0%) |
|
Елементний аналіз |
C 19,53; H 1,09; Cl, 19,22; F, 51,49; О, 8,67 |
| Температура плавлення |
48,5 градусів С |
|
Температура кипіння |
48,5 градусів С |
|
Щільність |
1,510 г/мл при 25°С |
|
Умови зберігання |
2-8 градусів Цельсія |
|
Температура спалаху |
48-49 С |
|
Показник заломлення |
1.3002 |
|
|
|

Розчин ізофлуранує загальним внутрішньовенним наркотичним засобом, який широко використовується в медицині. Він виробляє анестезуючий ефект, регулюючи нейромедіатори та пригнічуючи нервову провідність.
Ізофлуран є потужним загальним анестетиком, який широко використовується в хірургії та медичних процедурах. Він впливає на центральну нервову систему, знижує свідомість, зменшує відчуття болю, викликає ефект розслаблення м’язів. Швидка індукція та час відновлення ізофлурану роблять його широко використовуваним наркотиком у хірургії.
Окрім хірургічної анестезії, ізофлуран також можна використовувати для іншої клінічної анестезії. Наприклад, його можна використовувати для анестезії тварин у біомедичних дослідженнях. Крім того, ізофлуран також можна використовувати в таких сферах, як невідкладна хірургія, седація в екстрених ситуаціях і педіатрична анестезія.
Ізофлуран часто використовується в поєднанні з іншими наркотиками, такими як фентаніл і діазепам, для досягнення більш ідеальних анестезуючих ефектів. Ця комбінація може зменшити дозу одного наркотику, тим самим зменшуючи ризик потенційних побічних реакцій і покращуючи безпеку пацієнтів.

Ізофлуран зазвичай використовується в апаратах для подачі кисню та анестезії з органічним азотом для отримання бажаного ефекту анестезії шляхом регулювання концентрації при вдиху. Цей анестезіологічний апарат широко використовується в таких клінічних середовищах, як операційні та відділення інтенсивної терапії.
Ізофлуран зазвичай використовується для короткочасної-анестезії для певних діагностичних тестів. Наприклад, в експериментах на невеликих тваринах ізофлуран можна використовувати для створення анестезії для радіаційного відстеження, тестування серцево-судинної системи та електрофізіологічних експериментів.
Ізофлуран є інгаляційним анестетиком, і його механізм дії в основному включає вплив на кілька аспектів, таких як центральна нервова система, імунна система та серцево-судинна система. Основний механізм дії ізофлурану полягає в наступному:
Гальмування центральної нервової системи
Шляхом пригнічення висхідної системи активації ретикулярної формації стовбура мозку створюється гальмівний ефект центральної нервової системи. Цей гальмівний ефект дозволяє пацієнтам увійти в стан седації, гіпнозу та розслаблення м’язів, таким чином задовольняючи потреби в анестезії під час операції або спеціальних обстежень. При цьому глибина анестезії схильна до змін, тому під час використання необхідна точна настройка і контроль виходу препарату.
Протизапальний ефект
Він може зв’язуватися з рецепторами на клітинній мембрані в організмі, тим самим впливаючи на функцію імунної системи та виявляючи певну проти{0}}запальну дію. Він може зменшити ступінь запальної реакції, сприяти відновленню тканин, і тому також може використовуватися як місцевий інфільтраційний анестетик або анестетик, що блокує нерви, для полегшення симптомів болю в деяких випадках.
Антиоксидантний ефект
Він також має антиоксидантні властивості, може очищати вільні радикали та захищати організм від пошкоджень. Тим часом дослідження показали, що він також може зміцнити імунну систему людини та запобігти розвитку захворювань.
Інші функції
Крім основного механізму дії, згаданого вище, він також може мати певний пригнічуючий вплив на дихальну систему. Тому при застосуванні медикаментів перед операцією необхідно підібрати відповідні препарати з урахуванням конкретної ситуації пацієнта, щоб зменшити гальмівну дію на дихальну систему.
Вплив на серцево-судинну систему
Певний вплив він надає і на серцево-судинну систему. Може підвищувати чутливість міокарда до адреналіну, але ступінь відносно слабка. Під час анестезії це може призвести до зниження артеріального тиску, головним чином за рахунок розширення периферичних кровоносних судин. Однак при ШВЛ і підтримці нормального парціального тиску вуглекислого газу навіть збільшення глибини анестезії може підтримувати серцевий викид, який зазвичай компенсується збільшенням ЧСС.

Розчин ізофлуранує широко використовуваним інгаляційним анестетиком з перевагами швидкого початку дії, швидкого відновлення та мінімального впливу на серцево-судинну систему. Існують різні методи синтезу, серед яких метод реакції хлорування одержав широку увагу завдяки своїй простоті і високому виходу.
Експериментальний препарат
1 Сировина та реактиви
2,2,2-трифторетил дифторметиловий ефір:
Як основної сировини для реакції, необхідно забезпечити її чистоту та стабільність.
Газ хлору:
Як хлоруючий агент у реакції хлорування, необхідно суворо контролювати його кількість на вході та швидкість на вході, щоб запобігти надмірному хлоруванню або нещасним випадкам.
Безводні розчинники (такі як толуол, ксилол тощо):
Використовується для розчинення сировини та підвищення ефективності реакції. Однак у цій реакції, завдяки хорошій леткості самих вихідних матеріалів, може не знадобитися додавати додаткові розчинники.
Каталізатор (при необхідності):
У деяких випадках можна додати невелику кількість каталізатора для прискорення швидкості реакції або збільшення виходу. Але в цій реакції, як правило, вважають, що каталізатор не потрібен.
Прилади та обладнання
Дистиляційний котел:
Використовується для попереднього фракціонування сировини для отримання-2,2,2-трифторетилдифторметилового ефіру високої чистоти.
Каструля для водяної бані:
Забезпечує стабільне джерело тепла для дистиляційного котла та контролює температуру нагріву.
Резервуар для хлорування:
Основний контейнер для реакції хлорування, який повинен мати хорошу герметичність і стійкість до корозії.
Балон з хлором і редукційний клапан:
Використовується для зберігання та регулювання подачі газоподібного хлору.
Манометри температури і тиску:
Слідкуйте за змінами температури та тиску під час процесу реакції.
Конденсатор і приймальна пляшка:
Зберіть фракції, отримані дистиляцією або реакцією.
Дистиляційна башта:
Використовується для очищення сирих продуктів шляхом дистиляції для отримання високо{0}}ізофлуранових продуктів.
Експериментальні етапи
Приготування:
Очистіть і висушіть дистиляційний котел, щоб переконатися, що в ньому не залишилося забруднень. Встановіть конденсатор і приймальну пляшку, підключіть усі трубопроводи.
Додати сировину:
Додайте суміш, що містить 2,2,2-трифторетилдифторметиловий ефір, у дистиляційний котел. Стежте за контролем доданої кількості, щоб уникнути перевищення ліміту місткості чайника.
Нагрівання фракціонування:
Увімкніть водяну баню, встановіть відповідну температуру нагріву (зазвичай нижче температури кипіння сировини) і почніть нагрівати перегінний котел. У міру підвищення температури низькокиплячі компоненти суміші поступово випаровуються і конденсуються в приймальній пляшці.
Збери дроби:
Коли термометр покаже стабільну температуру нижче 30 градусів, починайте збирати фракції. Ці фракції являють собою 2,2,2-трифторетилдифторметиловий ефір високої{2}}чистоти.
Вимкніть нагрів:
Коли сировина в основному випарується або температура більше не падає, вимкніть нагрівач водяної бані та зачекайте, поки дистиляційний котел охолоне до кімнатної температури.
Реакція хлорування
Компанія провела аналіз конкурентних переваг, щоб визначити свої сильні та слабкі сторони порівняно з конкурентами
Приготування:
Очистіть і висушіть резервуар для хлорування, щоб переконатися, що немає залишків вологи або домішок. Встановіть всі необхідні трубопроводи та клапани, підключіть балони з хлорним газом і редукційні клапани.
Додати сировину:
Запресуйте фракціонований 2,2,2-трифторетилдифторметиловий ефір у резервуар для хлорування за допомогою насоса під тиском або продувки азотом. Слідкуйте за швидкістю подачі та тиском, щоб уникнути утворення піни чи бризок.
Ввести газоподібний хлор:
Повільно відкрийте редукційний клапан балона з хлором і відрегулюйте швидкість подачі хлору. Одночасно спостерігайте за змінами тиску та температури всередині резервуара для хлорування, щоб переконатися, що реакція протікає в межах контрольованого діапазону. Розрахуйте та контролюйте кількість газоподібного хлору, що вводиться, виходячи з молярної кількості сировини, щоб вона становила 45% від молярної кількості сировини.
Умови контрольної реакції:
Підтримуйте температуру реакції в межах 15-20 градусів, що є оптимальним температурним діапазоном для реакції хлорування. Якщо температура занадто висока, це може призвести до виникнення побічних реакцій або розкладання сировини; Якщо температура занадто низька, швидкість реакції сповільниться.
Завершення реакції:
Коли кількість введеного газоподібного хлору досягає заданого значення і немає значних змін у реакційному розчині (таких як колір, запах тощо), можна вважати, що реакція в основному завершена. У цей час необхідно закрити редукційний клапан балона з хлорним газом і від’єднати сполучний трубопровід.
Перегонка та очищення продуктів
Приготування:
Очистіть і висушіть дистиляційний апарат для подальшого використання. Встановіть конденсатор і приймальну пляшку для збору дистиляту.
Нагрівання дистиляції:
Додайте змішаний розчин після реакції хлорування в перегінний котел і нагрійте його до кипіння. У міру підвищення температури і випаровування рідини компоненти з різними температурами кипіння поступово відокремлюються і конденсуються в приймальній пляшці.
Збери дроби:
На цьому кроці зверніть особливу увагу на збір фракцій нижче 40 градусів. Ці фракції в основному містять неочищений ізофлуран через його високу летючість у цьому діапазоні температур. Переконайтеся, що приймальна пляшка має достатню місткість для збору цих фракцій, і регулярно перевіряйте показання термометра під час процесу збору, щоб переконатися, що вони не перевищують встановлений діапазон температури.
Попередній огляд:
Після збору дистиляту можна попередньо перевірити його зовнішній вигляд, запах і чистоту. Ізофлуран зазвичай має специфічний запах і колір (наприклад, безбарвна прозора рідина), але ці попередні перевірки можуть використовуватися лише як орієнтир і не можуть використовуватися як остаточна основа для оцінки чистоти.
Очищення дистиляцією:
Щоб отримати більш високу чистотуРозчин ізофлуранупродуктів, необхідне очищення сирого продукту дистиляцією. Перенесіть сирий продукт у дистиляційну башту, встановіть відповідну температуру нагріву та дефлегмацію та виконайте кілька операцій дистиляції.
Перевірка готової продукції:
Проведіть перевірку якості продуктів очищеного ізофлурану після дистиляції. Це включає використання передових аналітичних інструментів, таких як газова хроматографія та мас-спектрометрія, для визначення ключових показників, таких як чистота, вміст домішок і залишкові розчинники. Між тим, перевірка біологічної активності також необхідна для забезпечення його ефективності та безпеки як анестетика.
Часті запитання
Для чого використовується ізофлуран?
+
-
Інгаляційний ізофлуран використовується для загальної анестезії (втрати свідомості) до та під час операції. Він належить до групи лікарських засобів, відомих як загальні анестетики. Цей препарат повинен застосовуватися лише лікарем або під його прямим наглядом.
Яка різниця між ізофлураном і пропофолом?
+
-
Пропофол – це ін’єкційний анестетик короткої-дії, який використовується для індукції та/або підтримки анестезії. Ізофлуран є інгаляційним анестетиком, який більш широко використовується для забезпечення загальної анестезії; однак для його введення потрібне дороге обладнання, а високі дози можуть призвести до забруднення навколишнього середовища.
Чи безпечний ізофлуран для людини?
+
-
Хоча немає конкретних даних щодо ризику ізофлурану для здоров’я людей, галогеновмісні анестетики в цілому пов’язані з репродуктивними проблемами. Вони викликають подразнення шкіри та очей, а також можуть викликати сонливість або запаморочення.
Скільки триває анестезія ізофлураном?
+
-
Ізофлуран є широко використовуваним анестетиком у нейровізуалізаційних дослідженнях тварин, таких як гризуни та NHP, який служить для усунення рухових артефактів, фізіологічного стресу та потреб у навчанні (Hutchison et al., 2014). Тварин можна тримати під наркозом 3–7 год і навіть довше.
Ви відчуваєте запах ізофлурану?
+
-
Він має запах, який називають ефір-або солодким. Вплив ізофлуранових відпрацьованих анестезуючих газів пов’язаний з кількома проблемами зі здоров’ям і може статися, коли випари виходять у робоче середовище під час введення анестезії.
Популярні Мітки: ізофлуран розчин кас 26675-46-7, постачальники, виробники, фабрика, опт, купити, ціна, оптом, продаж





