Хенодезоксихолева кислота (CDCA) CAS 474-25-9

CDCA спочатку був виділений із жовчі тварин, і його структура та біологічна активність були повністю підтверджені. В даний час виробництво більшості CDCA все ще виділяється з жовчі тварин шляхом екстракції або рафінування. Наприклад, CDCA з бичачої та свинячої жовчі можна очистити методом оцтової кислоти або методом броміду заліза. У цих процесах CDCA буде плутатися з іншими жовчними кислотами під час процесу розділення та очищення, тому цей метод має труднощі з отриманням високо-якісної та-чистої CDCA.

З постійним розвитком технології хімічного синтезу багато хіміків почали досліджувати метод хімічного синтезу CDCA.

2.1 Метод фотохімічного синтезу:

Метод фотохімічного синтезу є відносно новим методом синтезу CDCA за останні роки. Його принцип полягає в тому, що збудження фоточутливого реагенту ультрафіолетовими променями в фотохімічній реакції може сприяти хімічній реакції. Shimizu та ін. (1991) вперше повідомив про отримання CDCA за допомогою фотохімічної реакції. Метод спочатку передбачає використання ароматичної сполуки та хлорацетату натрію для ініціювання фотохімічної реакції, а потім отримання CDCA шляхом гідролізу та окислення фотохімічного продукту. Цей метод має переваги високого врожаю та високої селективності.

2.2 Стереоселективний метод синтезу:

У синтезі CDCA існує ключова стереоселективна проблема, тобто специфічна стереоізомерна структура отриманого продукту має важливий вплив на біологічну активність CDCA. Тому багато хіміків використовують стереоселективний синтез для контролю стереоізомерної структури отриманого продукту. Наприклад, Jiang et al. (2018) повідомили про синтетичний метод, починаючи з 5, 6 -дигідроалкалоїдів, і синтезували CDCA за допомогою реакції приєднання каталізатора BF3 у кислих умовах. У порівнянні з іншими синтетичними методами, цей метод має вищий вихід і кращі умови реакції.

2.3 Метал{1}}каталізований метод:

Багато дослідників використовують мета{0}}каталізований синтез CDCA, у якому використовуються металеві каталізатори для прискорення реакції та підвищення виходу та селективності. Наприклад, Мураяма та ін. (2008) підготували новий каталізатор [Pd2(dba)3] і PCy3/PPh3, які досягли утворення вуглецевого -вуглецевого зв’язку та створили всю структуру CDCA.

Крім оптимізації існуючих методів, є деякі нові розробки, які заслуговують на увагу.

3.1 Метод мікробної ферментації:

З розвитком біотехнології мікробна ферментація вважається екологічним і стійким методом синтезу CDCA. Сучасні звіти про дослідження показали, що деякі бактерії та гриби можуть збагачувати CDCA за конкретних умов. Наприклад, Keshari et al. (2017) повідомили про метод отримання CDCA з Clostridium butyricum L7, що дає приблизно 3,2% (мас.) вихід. Метод має переваги простоти процесу та високого коефіцієнта утилізації відходів.

3.2 Синтез біоактивних молекулярних зондів:

В останні роки CDCA була визнана біоактивною молекулою і широко використовується в таких застосуваннях, як медикаментозна терапія та молекулярні зонди. Наприклад, Zhao et al. (2021) розробили техніку кольорового-кодування водяних знаків ДНК за допомогою CDCA. Цей метод має переваги багатофункціональної молекулярної збірки та біозображення.