Shaanxi BLOOM Tech Co., Ltd. є одним із найдосвідченіших виробників і постачальників порошку глюкагону cas 16941-32-5 у Китаї. Ласкаво просимо до оптового оптового високоякісного порошку глюкагону cas 16941-32-5 для продажу тут з нашої фабрики. Хороший сервіс і доступні ціни.
Порошок глюкагонуце різновид інсуліну, що виробляється підшлунковою залозою. Гормон, що виділяється клітинами, по суті є пептидним гормоном. Це безбарвна тверда речовина без запаху, яка існує в кристалічній формі. Його молекулярна структура не містить дисульфідних зв’язків, тому він не може утворювати внутрішньомолекулярні дисульфідні зв’язки, а може утворювати лише міжмолекулярні дисульфідні зв’язки. Молекулярна формула C153H225N43O49S, CAS, номер CAS 16941-32-5. Молекулярна маса відносно мала, 2938 дальтон, складається з 29 амінокислотних залишків, включаючи 19 залишків глутамінової кислоти. Він має N-кінець і C-кінець, причому N-кінець є амінокінцевим, а C-кінець є карбоксильним. Глюкагон розчинний у воді, але його розчинність не висока. Він утворює світло-жовтий розчин у воді, але його розчинність нижча в органічних розчинниках, таких як етанол і ацетон. Молекулярна конформація в основному визначається її амінокислотною послідовністю. Він має N-кінець і C-кінець, кожен зі своєю специфічною структурою. Крім того, на молекулярну конформацію глюкагону також впливає його зв'язування з рецепторами. Він відіграє важливу регуляторну роль в організмі людини, беручи участь у підтримці стабільного рівня цукру в крові, регулюючи секрецію інсуліну, сприяючи розщепленню жирів і білків. Крім того, у стані стресу він також відіграє важливу роль у збільшенні енергозабезпечення організму та здатності справлятися зі стресом.
|
|
Індивідуальні кришки та пробки для пляшок:
|
Порошок глюкагонуце тип інсуліну, який виробляє підшлункова залоза. Гормони, що виділяються клітинами, мають різне застосування. Нижче наведено використання глюкагону:
1. Сприяти розпаду глікогену: глюкагон може сприяти розщепленню глікогену печінки та пригнічувати синтез глікогену печінки, тим самим підвищуючи концентрацію цукру в крові. Це дуже важливо для підтримки стабільного рівня цукру в крові, оскільки рівень цукру в крові може знижуватися під час голоду або стресу, і роль глюкагону особливо важлива.
2. Сприяння розщепленню жиру: глюкагон може сприяти розщепленню жиру та збільшенню концентрації жирних кислот у крові, що має вирішальне значення для підтримки енергетичного та метаболічного балансу в організмі.
3. Стимулювання розпаду білка: глюкагон може сприяти розщепленню білка та підвищити концентрацію амінокислот у крові, що має вирішальне значення для росту та відновлення організму.
4. Регулювання секреції інсуліну: глюкагон може регулювати секрецію інсуліну та сприяти вивільненню інсуліну. Інсулін є гормоном, який може знижувати рівень цукру в крові, тоді як глюкагон може сприяти секреції інсуліну, таким чином підтримуючи стабільний рівень цукру в крові.
5. Участь у реакції на стрес: у стресових ситуаціях, таких як інфекція, травма, хірургічне втручання тощо, секреція глюкагону збільшується, тим самим збільшуючи енергозабезпечення організму та здатність справлятися зі стресом.
6. Участь у лікуванні цукрового діабету: при лікуванні цукрового діабету глюкагон може бути використаний як допоміжний лікувальний препарат. Він може збільшити концентрацію цукру в крові, таким чином допомагаючи контролювати рівень цукру в крові пацієнтів з діабетом.
1. Є багато факторів, які впливають на секрецію глюкагону, і концентрація глюкози в крові є важливим фактором. Коли рівень цукру в крові знижується, секреція підшлункової залозипорошок глюкагонузбільшується; Коли рівень цукру в крові підвищується, секреція глюкагону знижується. Амінокислоти мають протилежну дію, ніж глюкоза, і можуть сприяти секреції глюкагону. Протеїн або внутрішньовенна ін'єкція різних амінокислот може збільшити секрецію глюкагону. Збільшення амінокислот у крові не тільки сприяє вивільненню інсуліну, який може знизити рівень цукру в крові, але також стимулює секрецію глюкагону, який має певне фізіологічне значення для запобігання гіпоглікемії.
2. Інсулін може опосередковано стимулювати секрецію глюкагону шляхом зниження рівня цукру в крові, але інсулін, що секретується В-клітинами, і соматостатин, що секретується D-клітинами, можуть безпосередньо впливати на сусідні А-клітини, пригнічуючи секрецію глюкагону.
3. Інсулін і глюкагон є парою гормонів із протилежною дією, обидва з яких формують регуляторну петлю негативного зворотного зв’язку з рівнем глюкози в крові. Тому, коли організм знаходиться в різних функціональних станах, молярне відношення (I/G) інсуліну до глюкагону в крові також різне. Як правило, під час нічного голодування співвідношення I/G становить 2,3, але при голодуванні або тривалому фізичному навантаженні співвідношення може опускатися нижче 0,5. Зменшення частки пов’язане зі зменшенням секреції інсуліну та збільшенням секреції глюкагону, який є корисним для розщеплення глікогену та глюконеогенезу, підтримки рівня цукру в крові, адаптації до потреб серця та мозку в глюкозі та сприяння розщепленню жиру, посиленню окислення жирних кислот та забезпеченню енергією. Навпаки, після прийому всередину або навантаження цукром співвідношення може піднятися до понад 10, що пов’язано зі збільшенням секреції інсуліну та зниженням секреції глюкагону. У цьому випадку роль панкреатичних острівців не переважає.
4. Вчені зі Сполучених Штатів і Швеції спільно опублікували статтю на обкладинці Cell Metabolism, підтверджуючи, що клітини панкреатичних острівців людини можуть експресувати тип іонотропного глутаматного рецептора (GluR), який є вирішальним для вивільнення глюкагону.
5. Важливою особливістю гомеостазу глюкози є острівці підшлункової залози. Клітини ефективно вивільняють глюкагон, також відомий як резистентність до інсуліну або інсулін В. Людський глюкагон — одноланцюговий пептид, що складається з 29 амінокислот, починаючи з N-кінцевого гістидину та закінчуючи C-кінцевим треоніном, з молекулярною масою 3485. Його основна функція — протидія інсуліну та підвищення рівня цукру в крові. Однак вчені все ще мало знають про молекулярні механізми, які регулюють секрецію глюкагону.
6. В експерименті дослідники проаналізували роль глутамату як позитивного аутокринного сигналу у вивільненні глюкагону з острівців підшлункової залози людини, мавпи та миші. Результати показали, що позитивний зворотний зв’язок глутамату значною мірою сприяє секреції глюкагону, і як тільки концентрація цукру в крові зростає, на секрецію глюкагону впливають інсулін, іони цинку або - Обмеження аміномасляної кислоти (ГАМК).
7. Зниження концентрації цукру в крові може сприяти вивільненню глутамату клітинами підшлункової залози. Потім глутамат діє на іонотропні глутаматні рецептори АМРА та каїнатного типу, викликаючи деполяризацію клітинної мембрани, відкриття іонних кальцієвих каналів і, зрештою, збільшуючи концентрацію вільних іонів кальцію в цитоплазмі, тим самим сприяючи вивільненню глюкагону. У експериментах in vivo на мишах блокування іонотропного глутаматного рецептора зменшує вивільнення глюкагону та посилює симптоми інсуліно-індукованої гіпоглікемії. Таким чином, аутокринна петля зворотного зв’язку глутамату робить клітини підшлункової залози здатними ефективно посилювати свою власну секреторну активність, що є необхідною передумовою для забезпечення достатньогопорошок глюкагонувивільнення за будь-яких фізіологічних умов.
Глюкагон - це лінійний поліпептидний гормон, що секретується альфа-клітинами підшлункової залози і складається з 29 амінокислотних залишків з молекулярною масою приблизно 3485-3500 дальтон. Він відіграє центральну роль у регуляції рівня глюкози в крові, сприяючи розщепленню глікогену в печінці та глюконеогенезу для підвищення рівня глюкози в крові, одночасно активуючи ліпазу для розщеплення жиру. Методи синтезу в основному поділяються на дві категорії: біосинтез і хімічний синтез. Нижче наведено детальний аналіз технічних принципів, операційних процедур і порівняння переваг і недоліків:
Метод біологічного синтезу: заснований на природному шляху синтезу альфа-клітин підшлункової залози
Сайт синтезу та структура прекурсора
Біосинтез глюкагону починається в шорсткому ендоплазматичному ретикулумі альфа-клітин підшлункової залози, де спочатку синтезується попередник глюкагону, що складається з 37 амінокислотних залишків. Попередник зазнає протеолітичної дії для видалення С-кінцевого 8-пептиду та утворення зрілого 29 пептидного глюкагону, який потім секретується в гранули через апарат Гольджі та зрештою вивільняється в кров.
Механізм регуляції секреторної діяльності
Рівень глюкози в крові:
Гіпоглікемія є основним стимулюючим фактором, а при концентрації глюкози в крові нижче 3,9 ммоль/л активність альфа-клітин підшлункової залози посилюється; Підвищений рівень цукру в крові пригнічує вивільнення глюкагону через секрецію інсуліну.
Рівень амінокислот:
Глікогенні амінокислоти (такі як аланін і глутамат) можуть сприяти секреції незалежно від рівня глюкози в крові, і їх механізми включають активацію транспортерів амінокислот і сигнального шляху mTOR.
Нейрорегуляція:
Стимуляція симпатичної нервової системи (наприклад, стан стресу) безпосередньо стимулює секрецію через бета-адренергічні рецептори, тоді як парасимпатична нервова система пригнічує секрецію через ацетилхолін.
Технічні переваги та обмеження
Переваги: Процес синтезу відповідає фізіологічним законам, продукт має високу активність і повну структуру, підходить для вивчення функції та регуляторного механізму природного глюкагону.
Обмеження: використання культури живих тканин або клітин, низький вихід і висока вартість, що ускладнює задоволення потреб промислового виробництва.
Метод хімічного синтезу: інноваційний прорив у твердофазному методі фрагментів-
Метод хімічного синтезу створює молекули глюкагону шляхом штучної імітації реакцій конденсації амінокислот, серед яких метод фрагментів твердої-фази став основною технологією завдяки своїй високій ефективності та керованості. На прикладі запатентованої технології проаналізуйте її основні кроки та стратегії оптимізації:
Процес твердофазного синтезу фрагментів
Крок 1:5-29 Синтез фрагментів
Використовуючи смолу Ванга як твердофазний носій, вихідна пептидна смола (Fmoc Thr (tBu) - смола Ванга) має ступінь заміщення 0,2-0,5 ммоль/г. З’єднуючи амінокислоти одну за одною, поступово подовжуйте пептидний ланцюг до фрагмента 5-29 (H-Thr (tBu) - Phe Thr (tBu) - Ser (tBu) - Asp (OtBu) - Tyr (tBu) - Tyr (Boc) - Tyr (tBu) - Leu Asp (OtBu) - Ser (tBu) - Arg (Pbf) - Arg (OtBu) - Phe Val Gln (Trt) - Trp (Boc) - Leu Met Asn (Trt) - Thr (tBu) - смола Ванг).
Ключові параметри:
Молярне співвідношення амінокислот до пептидної смоли становить 1-6:1, що забезпечує високу ефективність зв'язування;
Реагенти з’єднання: суміш HOBt і DIC або суміш PyAop/PyBop і органічної основи (наприклад, DIPEA) сприяють утворенню амідного зв’язку;
Розчинник реакції: ДМФА (N, N-диметилформамід), забезпечує хорошу розчинність.
Етап 2: Лігування чотирьох пептидних фрагментів
З’єднайте чотири пептидний фрагмент Fmoc His (Trt) - Ser (tBu) - Gln (Trt) - Gly OH із пептидною смолою фрагмента 5-29, щоб утворити повну послідовність глюкагону.
Стратегія на основі захисту:
Головний ланцюг аміно: Fmoc або Boc захист для запобігання побічних реакцій;
Бічні ланцюги: His захищений трифенілметилом (Trt), Ser захищений трет-бутилом (tBu), а Gln захищений Trt для забезпечення селективного зняття захисту.
Крок 3: Зняття захисту та розщеплення пептиду
Використовуйте реагенти для лізису (такі як трифтороцтова кислота в поєднанні з сульфідом анісу, бензиловим ефіром, триізопропілсиланом тощо) для кислотного гідролізу та видалення захисних груп, одночасно розрізаючи пептидні ланцюги зі смоли для отримання неочищеного глюкагону.
Крок 4: Очищення та сублімаційна сушка
Домішки видаляли за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), і після ліофільної-сушки отримували чистий глюкагон із чистотою більше або рівною 99%.
Технологічні переваги та інноваційні моменти
Ефективність:
Сегментований синтез зменшує побічні реакції та збільшує загальний вихід на 20% -30% порівняно з традиційним твердофазним синтезом;
Низька вартість:
Уникайте використання дорогого псевдопроліну для захисту дипептидів, зменшуючи витрати на сировину на 40% -50%;
Керованість:
Ретельно контролюйте умови реакції на кожному етапі, щоб забезпечити консистенцію продукту.
Порівняння інших методів хімічного синтезу
Традиційний твердофазний-метод синтезу
Принцип: з’єднайте амінокислоти одну за одною від C-кінця до N-кінця, використовуючи захисні групи Fmoc або Boc.
Обмеження: складність з’єднання кінцевих амінокислот висока, а накопичення побічних реакцій призводить до зниження чистоти (зазвичай менше або дорівнює 85%); Хоча високо{1}}температурні реакції можуть прискорити синтез, вони схильні до побічних реакцій, таких як рацемізація.
Ферментативний гідроліз
Принцип: Виразпорошок глюкагонузлитого білка шляхом генної інженерії з подальшим ферментативним розщепленням для відновлення цільового пептиду.
Обмеження: Етапи є громіздкими (вимагають експресії, очищення, ферментного перетравлення та відновлення), з циклом до 7-10 днів, а ефективність ферментного перетравлення залежить від конформації білка.
Пропозиції щодо вибору методів синтезу
Сценарій дослідження: Пріоритет надається методам біосинтезу для отримання природного глюкагону для дослідження сигнального шляху або експериментів на тваринах.
Промислове виробництво. Метод твердофазних фрагментів є ідеальним вибором, оскільки його висока ефективність і низька вартість придатні для -великомасштабного приготування глюкагону фармацевтичного рівня (наприклад, для ін’єкцій, що використовуються для екстреного лікування гіпоглікемії).
Індивідуальні вимоги: для модифікованих або мічених похідних глюкагону неприродними амінокислотами можна використовувати традиційний твердофазний-синтез у поєднанні зі стратегією ортогональних захисних груп.
Популярні Мітки: глюкагон порошок cas 16941-32-5, постачальники, виробники, фабрика, опт, купити, ціна, оптом, продаж