Меропенем порошок

Лікарняна пневмонія (ГП): ГП, спричинена -резистентними бактеріями, такими як Pseudomonas aeruginosa та Klebsiella pneumoniae, при цьому меропенем є одним із препаратів, яким надають перевагу.
Позалікарняна пневмонія (ВП): застосовується до випадків тяжкого ВП або підозри на змішану інфекцію (наприклад, коінфекція Streptococcus pneumoniae та анаеробних бактерій).
Гостре загострення хронічного бронхіту: у поєднанні з інфекцією Pseudomonas aeruginosa меропенем може ефективно контролювати стан.

Комплексні інфекції черевної порожнини, такі як холецистит, холангіт, абсцес печінки, перитоніт тощо, часто спричинені Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Bacteroides fragilis тощо. Меропенем можна лікувати монотерапією або в комбінації з метронідазолом.
Післяопераційна інтра{0}}абдомінальна інфекція: використовується з профілактичною або терапевтичною метою для зменшення ризику ускладнень після абдомінальної операції.

Комплексні інфекції сечовивідних шляхів: у тому числі пієлонефрит, цистит тощо, особливо підходить для інфекцій Enterobacteriaceae, які продукують ESBL (бета-лактами розширеного спектру).
Гінекологічні інфекції, такі як ендометрит, запальні захворювання органів малого таза і запалення сполучної тканини матки, часто спричинені змішаними інфекціями аеробних і анаеробних бактерій. Меропенем може охоплювати поширені патогени.

Остеомієліт: Остеомієліт, спричинений Staphylococcus aureus (за винятком MRSA), Pseudomonas aeruginosa тощо. Меропенем є одним із додаткових препаратів.
Целюліт: тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин, особливо в поєднанні з ризиком сепсису, вимагають внутрішньовенного застосування антибіотиків широкого-спектру дії.

Бактеріальний менінгіт: Меропенем може проникати через гематоенцефалічний бар’єр і лікувати менінгіт, спричинений Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae тощо, особливо підходить для штамів, стійких до пеніциліну або цефалоспоринів.
Абсцес головного мозку: часто спричинений змішаною інфекцією аеробних і анаеробних бактерій, меропенем у поєднанні з метронідазолом є загальноприйнятою схемою лікування.

Сепсис: інфекція кровотоку, спричинена чутливими бактеріями, що вимагає швидкого контролю над джерелом інфекції, і меропенем є одним із препаратів, яким надають перевагу.
Нейтропенія з лихоманкою: у пацієнтів з нейтропенією після хіміотерапії або трансплантації кісткового мозку меропенем може покрити можливі грам{0}}негативні бактеріальні інфекції та знизити смертність.

Корекція дози: дітям віком від 3 місяців до 12 років призначати 10-20 мг/кг кожні 8 годин залежно від тяжкості інфекції та маси тіла; Дітям з масою тіла понад 50 кг слід призначати дозу для дорослих.
Лікування менінгіту: дозу для дітей, хворих на менінгіт, можна збільшити до 40 мг/кг кожні 8 годин, щоб швидко контролювати інфекцію.

Моніторинг функції нирок: у людей похилого віку часто спостерігається зниження функції нирок, тому дозу слід коригувати відповідно до рівня кліренсу креатиніну, щоб уникнути накопичення препарату.
Моніторинг побічних реакцій: люди похилого віку погано переносять побічні реакції на ліки і потребують ретельного спостереження за функцією печінки та нирок, неврологічними симптомами тощо.

Ниркова недостатність. Меропенем виводиться переважно нирками, тому пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно коригувати дозу відповідно до кліренсу креатиніну. Наприклад, коли кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв, доза для дорослих зменшується вдвічі.
Порушення функції печінки. Пацієнтам із порушенням функції печінки зазвичай не потрібно коригувати дозу, але слід контролювати показники функції печінки, щоб попередити про-спричинене лікарським ураженням печінки.

Ліки для вагітних: Меропенем належить до класифікації B FDA щодо вагітності, експерименти на тваринах не показали тератогенності, але дані досліджень на людях обмежені. Вагітним жінкам слід вживати його з обережністю і лише в разі крайньої необхідності.
Ліки для жінок, які годують грудьми. Меропенем може проникати в грудне молоко в невеликих кількостях. Годуючим жінкам на період прийому препарату рекомендується припинити грудне вигодовування.

Алергічні реакції: протипоказаний особам з алергією на меропенем або інші карбапенемові антибіотики. Перед прийомом препарату необхідно детально розпитати алергологічний анамнез і провести шкірну пробу (особливо у тих, у кого в анамнезі була алергія на бета-лактами).
Лікарські взаємодії:
Пробенецид: може зменшити швидкість кліренсу меропенему в плазмі крові, подовжити період його напіввиведення та вимагати коригування дози.
Протиепілептичні препарати, такі як вальпроат натрію таМеропенем порошокможе знизити концентрацію препарату в крові та підвищити ризик епілептичних нападів, тому їх слід уникати в комбінації.
Вакцина: якщо використовувати разом із живою вакциною проти черевного тифу, вона може вплинути на імунну відповідь, тому її слід застосовувати щонайменше на 3 дні.

Поширені побічні реакції: алергічні реакції, такі як висип і свербіж. Шлунково-кишкові реакції, такі як нудота, блювання та діарея. Порушення функції печінки (наприклад, підвищення АЛТ і АСТ). Місцеві реакції, такі як біль і набряк у місці ін’єкції.
Серйозні побічні реакції: неврологічні симптоми (такі як судоми, порушення свідомості), особливо у випадках ниркової недостатності або високих-доз ліків. Псевдомембранозний коліт (інфекція Clostridium difficile) потребує негайного припинення лікування та лікування ванкоміцином або метронідазолом.