Пралідоксиму хлорид для ін'єкційє антидотом, який використовується для лікування отруєння фосфорорганічними сполуками. Він зв’язується з фосфорильною групою у фосфорильованій холінестеразі, звільняючи холінестеразу та відновлюючи її до початкового стану, тим самим надаючи свій ефект для порятунку при отруєнні фосфорорганічним інсектицидом.
Він має різний ступінь реактиваційної дії на активність холінестерази, що пригнічується гострими фосфорорганічними інсектицидами, але має слабку токсичну дію на малатіон, дихлофос, дихлофос, диметоат, мевалонат, пропафенон і октаметоксам. Він не має реактиваційного ефекту щодо активності холінестерази, інгібованої карбаматними інсектицидами. В основному використовується для порятунку отруєнь, викликаних різними фосфорорганічними інсектицидами. При застосуванні в комбінації з атропіном дозу атропіну слід зменшити через посилення біологічних ефектів хлорпромазину. Атропінізацію слід підтримувати протягом 48 годин, поступово зменшуючи дозу атропіну або збільшуючи час ін’єкції.
При цьому наша компанія пропонує не тільки чисті порошки, а й таблетки та ін’єкції. Якщо потрібно, зв’яжіться з нами в будь-який час.
 |
 |
Додаткова інформація про хімічний склад:
COA пралідоксиму хлориду
Пралідоксиму хлорид для ін'єкційє антидотом, який використовується для лікування отруєння фосфорорганічними сполуками, і його дозування та введення необхідно персоналізувати відповідно до таких факторів, як ступінь отруєння, вік пацієнта та вага. Нижче наведено детальний вступ до використання та дозування пралідоксиму хлориду:
Якщо дорослі страждають від легкого отруєння фосфорорганічними кислотами, зазвичай використовується доза хлорпромазину для ін’єкцій становить від 0,4 до 0,5 г/раз. Зазвичай розводять розчином глюкози або фізіологічним розчином для внутрішньовенної інфузії або повільної інфузії. При необхідності прийом препарату можна повторювати кожні 2-4 години, конкретну частоту коригувати відповідно до стану хворого та рівня холінестерази крові; Якщо дорослі страждають від помірного отруєння фосфорорганічними кислотами, початкова доза зазвичай становить від 0,8 до 1,2 г, щоб швидко контролювати симптоми отруєння. Після першого введення можна вводити від 0,4 до 0,8 г кожні 2 години, загалом 2-3 рази; Крім того, для підтримки введення можна використовувати внутрішньовенну інфузію, вводячи 0,4 г на годину загалом 4-6 разів; Якщо дорослі страждають від важкого отруєння фосфорорганічними кислотами, першу дозу слід збільшити до 1–1,2 г, щоб швидко усунути токсичний стан. Якщо симптоми не покращуються через 30 хвилин, можна ввести ще 0,8–1,2 г. Потім давати по 0,4 г щогодини до стабілізації стану.
Педіатричне застосування та дозування
Дозування хлорпромазину для ін'єкцій для дітей зазвичай розраховується на основі маси тіла, зазвичай 20 мг/кг. Якщо діти страждають від легкого отруєння фосфорорганічними кислотами, ін’єкцію хлорфенапіру можна вводити в дозі 15 мг/кг, і може знадобитися повторне введення. При отруєнні середнього ступеня тяжкості дозу можна збільшити до 20-30 мг/кг, а конкретну дозу слід коригувати відповідно до стану. При сильному отруєнні доза може досягати 30 мг/кг, щоб швидко контролювати симптоми отруєння. Спосіб введення може бути внутрішньовенним краплинним або повільним внутрішньовенним введенням.
Через зниження функції таких органів, як серце та нирки, у людей похилого віку може бути знижена толерантність доПралідоксиму хлорид для ін'єкцій. Тому під час застосування необхідно відповідним чином зменшити дозу та уповільнити швидкість внутрішньовенної ін’єкції. Наразі недостатньо доказів, які підтверджують безпеку хлорфенапіру для ін’єкцій вагітним жінкам і плоду. Тому вагітним і годуючим жінкам слід вживати його з обережністю і під наглядом лікаря. У пацієнтів з дисфункцією печінки та нирок метаболізм і виведення хлорпромазину можуть бути порушені. Тому під час застосування дозу слід коригувати відповідно до стану, а також слід ретельно контролювати функцію печінки та нирок пацієнта та концентрацію препарату в крові.
Взаємодія з лікарськими засобами
Пралідоксиму хлорид для ін'єкцій, як антидот при отруєнні фосфорорганічними сполуками, в основному передбачає лікарську взаємодію з атропіном і протипоказання до сумісності з іншими препаратами. Нижче наведено детальний вступ:
Комбіноване застосування та корекція дози з атропіном
Хлорфенапір, як активатор ацетилхолінестерази, може опосередковано зменшувати накопичення ацетилхоліну та суттєво впливає на нервово-м’язове з’єднання скелетних м’язів; Атропін безпосередньо протидіє накопиченню ацетилхоліну і сильно впливає на вегетативну нервову систему. Коли обидва використовуються в поєднанні, вони можуть спільно боротися з патологічним процесом отруєння фосфорорганічними кислотами за допомогою різних механізмів, значно покращуючи клінічну ефективність. Через посилення біологічних ефектів атропіну хлорпромазином дозу атропіну слід зменшити при комбінованому застосуванні, щоб уникнути побічних реакцій, спричинених надмірним інгібуванням ацетилхолінових рецепторів.
План корекції дози атропіну:
|
|
|
|
Протипоказання для сумісності з лужними препаратами: Хлорфенапір схильний до реакцій гідролізу в лужних розчинах, утворюючи неактивні продукти розкладання, що призводить до зниження ефективності. Не змішуйте з лужними препаратами, такими як бікарбонат натрію, щоб уникнути розкладання препарату через зміни pH. Його потрібно окремо налаштувати для ін’єкції хлорфенапіру, щоб уникнути спільного інфузійного каналу з іншими препаратами. У процесі приготування слід використовувати нейтральні розчинники, щоб забезпечити підтримку значення рН розчину в межах 5-7.
Відмінності в терапевтичній ефективності порівняно з окремими фосфорорганічними сполуками:Він має значні терапевтичні ефекти щодо більшості органофосфатних інсектицидів, таких як отруєння фосфором, що всмоктується внутрішньо, і паратіоном. Відновлення функції нервової провідності шляхом відновлення пригніченої активності холінестерази.
Випадки з обмеженою терапевтичною ефективністю. Має слабку токсичну дію на малатіон, дихлофос, дихлофос, диметоат, мевалонат, пропафенон і октаметоксам. Немає ефекту реактивації ацетилхолінестерази, інгібованої карбаматними інсектицидами.
Взаємодія холінестерази зі станом старіння:Інгібування холінестерази фосфорорганічними інсектицидами протягом 36 годин призвело до значного ефекту оживлення. Механізм ослаблення ефективності полягає в тому, що після більш ніж 36 годин ацетилхолінестераза піддається феномену «старіння», а фосфорильовані групи в її активному центрі утворюють стійкі ковалентні зв’язки з білком ферменту, що призводить до неефективного зв’язування хлорфенапіру. Після встановлення діагнозу отруєння фосфорорганічними кислотами хлорфенапір слід застосувати негайно, щоб уникнути затримки лікування. Потрібне регулярне дослідження активності холінестерази крові. Коли активність повернеться до 50-60% від нормального значення, можна розглянути можливість коригування режиму лікування.
Взаємодія з симптомами центральної нервової системи:Він значно покращує нікотиноподібні симптоми (такі як м’язове тремтіння та м’язова слабкість), але має слабший вплив на мускаринові симптоми (такі як слинотеча та пітливість) і симптоми центральної нервової системи (такі як кома та судоми). Відповідно до специфічних симптомів пацієнта, атропін або інші симптоматичні підтримуючі препарати слід застосовувати в комбінації. Встановіть індикатори комплексної оцінки, включаючи оцінку симптомів, активність холінестерази та життєво важливі показники.
Співвідношення еквівалентної дози йодтироксину:Вміст оксимових сполук у хлорфенапірі становить 79,5 %, що значно перевищує 51,9 % у йодтироксині. Ефективність 1 г хлорфенапіру еквівалентна 1,5 г йодинапіру. За однакового терапевтичного ефекту необхідна доза хлорфенапіру менша, що може зменшити об’єм і частоту введення. Менші дози можуть допомогти зменшити частоту побічних реакцій,-пов’язаних із застосуванням препарату.
Відмінності у відповідях пов’язані зі швидкістю адміністрування:Щоб уникнути побічних реакцій, швидкість внутрішньовенної ін’єкції не повинна перевищувати 500 мг на хвилину. Надто швидке введення може спричинити симптоми збудження симпатичної нервової системи, такі як нудота, блювання та прискорене серцебиття. У важких випадках можуть виникнути такі симптоми з боку центральної нервової системи, як запаморочення, головний біль, диплопія, розмитість зору та некоординовані рухи. Для першого введення рекомендується використовувати внутрішньовенну ін’єкцію, а для подальшого підтримуючого лікування можна вибрати внутрішньовенне крапельне введення. Використовуйте інфузійний насос для точного контролю швидкості доставки ліків і обладнайте його обладнанням для моніторингу електрокардіограми, щоб контролювати життєво важливі показники пацієнта в реальному часі.
Загальне отруєння
Початкова доза становить 2-4 мг, яку вводять кожні 10 хвилин шляхом внутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції.
Сильне отруєння
Початкова доза становить 4-6 мг, яку вводять кожні 5-10 хвилин шляхом внутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції.
Підтримуюча терапія
Атропінізацію необхідно підтримувати протягом 48 годин, після чого дозу слід поступово зменшувати або продовжувати час введення.
Кореляція з показаннями до припинення лікування
Основною підставою для припинення прийому препарату є повне зникнення нікотиноподібних симптомів (м'язове тремтіння, м'язова слабкість). Активність холінестерази крові повинна підтримуватися на рівні 50-60% або вище від нормального значення. У зв'язку з повільним всмоктуванням і тривалим циклом виведення органічного фосфору в шлунково-кишковому тракті лікування необхідно підтримувати протягом 48-72 годин. Оцінку симптомів і визначення активності холінестерази слід проводити кожні 6 годин.
Синергічна дія з комбінованими препаратами
Склад хлорфенапіру для ін’єкцій (хлорфенапір для ін’єкцій) складається з хлорфенапіру, беназепіну гідрохлориду та атропіну сульфату. Хлорфенапір активізує активність ацетилхолінестерази, атропін антагонізує рецептори ацетилхоліну, а беназеприл посилює центральні антихолінергічні ефекти. Однією ін’єкцією можна досягти кількох цілей лікування та зменшити частоту сестринських операцій. Поєднуючи втручання з різними цілями, рівень успішності лікування отруєння фосфорорганічними сполуками можна значно підвищити.
Запобіжні заходи для людей похилого вікуПралідоксиму хлорид
Особливі запобіжні заходи для пацієнтів літнього віку, які застосовують хлорпірифос, щоб забезпечити безпеку та ефективність препарату:
Оцінка перед -адміністрацією
Скринінг анамнезу алергії: перед введенням ретельно з’ясуйте, чи є у пацієнта похилого віку алергія на пралідоксим або органофосфатні сполуки. Якщо виникли важкі алергічні реакції (наприклад, набряк гортані, задишка), цей препарат протипоказати для запобігання анафілактичного шоку.
Оцінка серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань: пралідоксим може викликати серцево-судинні реакції, такі як гіпотензія і тахікардія. З обережністю призначати пацієнтам літнього віку з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, міокардитом, аритміями, порушеннями периферичного кровообігу. Суворо дотримуйтеся медичних рекомендацій, щоб запобігти загостренню основних захворювань.
Оцінка функції печінки та нирок: Хлорпірифос метаболізується в печінці та виводиться через нирки. У пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок може спостерігатися накопичення препарату. Перед введенням оцінити функцію печінки та нирок. За необхідності відкоригуйте дозу або подовжте інтервали дозування.
Моніторинг під час адміністрування
Моніторинг життєво важливих ознак: уважно спостерігайте за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском і частотою дихання, щоб запобігти пригніченню дихання або аритмії внаслідок передозування.
Якщо виникає пригнічення дихання, негайно розпочніть штучне дихання та приготуйте ліки для екстреної допомоги, наприклад адреналін.
Моніторинг неврологічних симптомів: спостерігайте за побічними реакціями, включаючи запаморочення, головний біль, розмитість зору, двоїння в очах або порушення координації. Відкоригуйте дозу або негайно припиніть прийом, якщо це спостерігається.
Високі дози або тривале застосування можуть спричинити серйозне пригнічення центральної нервової системи, включаючи епілептичні напади або кому. Негайно припиніть прийом ліків і зверніться за медичною допомогою.
Моніторинг активності холінестерази сироватки: регулярно перевіряйте активність холінестерази сироватки як індикатор терапевтичного моніторингу, підтримуючи рівні вище 50%-60%.
У випадках гострого отруєння рівні холінестерази сироватки тісно корелюють з клінічними симптомами. Ретельний моніторинг клінічних проявів дозволяє своєчасно повторити прийом.
Часті запитання
Яка різниця між атропіном і пралідоксимом?
+
-
Атропін не діє на нервово-м’язовий зв’язок і не впливає на м’язовий параліч або слабкість, фасцикуляції або тремтіння; пралідоксим призначений для лікування цих симптомів. Системні дози атропіну незначно підвищують систолічний і знижують діастолічний тиск і можуть викликати значну постуральну гіпотензію.
Як швидко діє ін'єкція пралідоксиму?
+
-
Час початку дії пралідоксиму хлориду залежить від шляху введення.При внутрішньовенному введенні ефект можна спостерігати протягом декількох хвилин. Для досягнення ефекту від внутрішньом’язової ін’єкції потрібно трохи більше часу, як правило, протягом 10–20 хвилин.
Чому атропін не рекомендується?
+
-
Дітям або підліткам із вродженими вадами серця лікування атропіном може не підходити черезйого потенційний вплив на частоту серцевих скорочень. Очні краплі атропіну можуть посилити побічні ефекти у дітей або підлітків, які приймають ліки, які мають подібний механізм дії.
Кому не можна приймати атропін?
+
-
Атропін взагалі протипоказаний пацієнтам зглаукома, стеноз воротаря, тиреотоксикоз, лихоманка, обструкція сечовивідних шляхів та кишкова непрохідність.
Популярні Мітки: пралідоксиму хлорид для ін'єкцій, постачальники, виробники, фабрика, опт, купити, ціна, гуртом, продаж