креатинє ендогенною сполукою людини, яка широко використовується спортсменами та любителями фітнесу. Це азотиста сполука, яка в основному складається з трьох амінокислот L-гліцину, метилгліцину та аргініну. Креатин синтезується м'язовими клітинами в організмі людини і в основному зберігається в скелетних м'язах, але він також може бути доповнений споживанням м'яса та риби.
Креатин зберігається у вигляді креатину в м'язах, і він відіграє надзвичайно важливу роль у метаболізмі м'язів. Креатин може збільшити енергозабезпечення м'язових волокон, прискорити синтез і швидкість регенерації АТФ (аденозинтрифосфату), а також підвищити вибухову силу і витривалість м'язів. Таким чином, креатин має широкий спектр використання у багатьох відношеннях.
1. Підвищена міцність:
Креатин є загальновизнаним потужним засобом для нарощування м'язів. Він сприяє швидкому покращенню м'язової сили за рахунок збільшення запасів АТФ у м'язах, підвищення рівня м'язової енергії перед тренуванням і збільшення ємності м'язової енергії для зберігання. Дослідження показали, що використання креатину може ефективно збільшити навантаження силових тренувань і підвищити максимальну силову продуктивність м'язів.
2. Збільшити об'єм м'язів:
Креатин підвищує гідратацію м’язових клітин, що, у свою чергу, розширює м’язові клітини та збільшує об’єм м’язів. Дослідження показали, що люди, які вживають креатин, мають більший об’єм і насичення м’язів, ніж ті, хто не вживає креатин.
3. Покращує м’язову витривалість і відновлення:
Креатин може зменшити м'язову втому, скоротити час відновлення м'язів і підвищити м'язову витривалість. Це також може допомогти м’язам швидше відновитися, збільшуючи частоту та тривалість тренувань.
4. Допоможіть зменшити жир і формуйте:
Креатин може допомогти збільшити м’язову масу та збільшити швидкість метаболізму, тим самим допомагаючи організму спалювати більше калорій і жиру. Дослідження показали, що при розумному споживанні використання креатину може ефективно підвищити рівень глікогену в організмі, покращити використання енергії організмом, зменшити жирові відкладення та сформувати лінії м’язів.
5. Покращують функції мозку та центральної нервової системи:
Креатин є природним нейропротектором. Дослідження показали, що використання креатину може покращити функцію мозку та центральної нервової системи, покращити пізнання, навчання, пам’ять та інші здібності.
6. Покращує здоров'я серця:
Застосування креатину може збільшити запаси АТФ у м'язах, тим самим зменшуючи пошкодження міокарда та ішемію, знижуючи ліпіди в крові та запобігаючи серцево-судинним захворюванням.
Загалом, креатин, як звичайна ендогенна сполука людини, дуже допомагає нашій фізіологічній системі та здоров’ю м’язів. Завдяки розумному прийому та використанню креатин може допомогти нам покращити м’язову силу, витривалість і здатність до відновлення, покращити фізичне здоров’я та втрату жиру, а також принести користь здоров’ю мозку та серця. Однак, якщо у вас є будь-які захворювання або ви приймаєте інші ліки, зверніться до лікаря перед використанням креатину.
Креатин (creatine) - амінокислота, яка існує в організмі людини і тварин. Він забезпечує високоенергетичне фосфорилювання, необхідне для руху м’язів через реакції фосфорилювання, і може сприяти збільшенню м’язової сили та витривалості. Крім важливої ролі в організмі, креатин також має деякі важливі реактивні властивості в хімічних реакціях.
1. Реакція гідролізу:
Креатин може бути гідролізований у саркозин і формальдегід у воді (H2О). Ця реакція гідролізу зазвичай каталізується ферментами.
C4H9N3O2плюс H2O → Саркозин плюс формальдегід
Крім того, креатин також може бути гідролізований до креатиніну за допомогою кислотного каталізу.
C4H9N3O2плюс H2O плюс Hплюс→ Креатинін плюс NH4плюс
Креатинін (метаболіт креатину) плюс H2O плюс Hплюс → C4H9N3O2
2. Реакція окислення:
Креатин може реагувати з певними окислювачами, такими як персульфат калію (K2S2O8) і перманганат калію (KMnO4). Ця реакція окислює креатин до сечової кислоти та відповідного газоподібного аміаку.
C4H9N3O2плюс К2S2O8→ Сечова кислота плюс NH3плюс К2ТАК4
C4H9N3O2плюс KMnO4плюс H2ТАК4→ Сечова кислота плюс NH3плюс MnSO4плюс К2ТАК4
3. Реакція деградації:
Креатин може повністю розкладатися на креатинін і формальдегід в умовах високої температури і сильної кислоти (наприклад, сірчаної).
C4H9N3O2плюс H2SO4 → C4H9N3O2плюс NH4плюсплюс H2O плюс Формальдегід
4. Розчинність:
Креатин легко розчиняється у воді, але нерозчинний у неполярних розчинниках, таких як бензол та ефір. Це означає, що у воді креатин переноситься легше, але не так легко розчиняється в неполярному середовищі.
Таким чином, креатин, як важлива речовина in vivo, має численні реакційні властивості, включаючи гідроліз, окислення, деградацію та розчинність. Його реакції та застосування вивчаються все більше і більше і використовуються в різних сферах, таких як спорт, медицина та харчова промисловість.
Історія креатину починається з 1832 року, коли французький хімік Мішель-Ежен Шеврель відкрив нову хімічну речовину в м’язах і назвав її «Креатин (Скрип)». Пізніше німецький хімік Фрідріх Вільгельм Кюне пішов далі і виділив іншу хімічну речовину в м’язах, яку він назвав «креатинфосфат». У наступних дослідженнях вчені виявили, що креатин і креатинфосфат у м’язах присутні в організмі людей та інших тварин, що робить його широко дослідженою харчовою добавкою.
Протягом десятиліть креатин є популярною харчовою добавкою для спортсменів і любителів фітнесу. Однак історія його відкриття сягає набагато давнішого минулого.
У 1668 році німецький вчений Йоганн Кункель відкрив хімічну речовину під назвою «Креатинін», яка була отримана з білкових метаболітів у м’язах людини. Десятиліттями пізніше німецький хімік Крістоф Фрідріх Людвіг відкрив хімічну реакцію, за допомогою якої іншу сполуку під назвою «креатин» можна було синтезувати з людського мозку.
Між 1832 і 1847 роками два інших хіміки намагалися виділити креатин. Французький хімік Мішель-Ежен Шеврель використав стару хімічну техніку для виділення креатину з м’язів, помістивши їх у кислоту. Він зазначає, що креатин має «таку ж хімічну природу, що й сечова кислота», але молекула креатину має іншу атомну структуру.
У 1847 році відомий французький хімік Ежен-Мельхіор Пеліго виділив креатин з м'язів будь-якої риби і додатково вивчив властивості цієї сполуки.
Наприкінці 19 і на початку 20 століття креатин колись вважався продуктом життєдіяльності організму, але з поглибленням досліджень м’язів вчені поступово виявили важливість креатину.
У 1960-х роках австралійський фізіолог Пол Грінхафф помітив, що багаті тваринами африканські тварини, такі як слони та собаки, мали більший рівень креатину, ніж хижі європейські тварини. Він зрозумів, що надлишок креатину у цих тварин може бути причиною того, що їхні м’язи виробляють більше енергії. У 1980-х роках Грінхафф і ряд інших дослідників почали вивчати, як вживання креатину впливає на результативність людини у спорті.
Завдяки цим раннім дослідженням спортивні вчені та фітнес-професіонали почали розуміти, що креатин збільшує запаси фосфокреатину в м’язах (PCr), що, у свою чергу, збільшує продуктивність організму при високоінтенсивних вправах і м’язову масу. Це призвело до того, що велика кількість людей почали використовувати харчові добавки з креатином, які стали одними з найпопулярніших і досліджених добавок.