C-пептидний спрей

Гіпоглікемія є поширеним гострим ендокринним станом у клінічній практиці зі складною етіологією, яка в основному класифікується на інсуліно-опосередковані та не-інсуліно-опосередковані типи. Терапевтичні схеми значно відрізняються для різних причин, і точна етіологічна диференціація є ключем до клінічного лікування.

Будучи специфічним біомаркером ендогенної секреції інсуліну -клітинами підшлункової залози, екзогенний інсулін не впливає на його концентрацію в плазмі. Порівняно з визначенням інсуліну це може точніше відображати функціональний стан -клітин підшлункової залози.

C-пептидний спрейзабезпечує швидке всмоктування слизовою оболонкою для швидкого отримання концентрації пептиду в плазмі, забезпечуючи своєчасне та надійне виявлення доказів для етіологічної диференціації гіпоглікемії, особливо підходить для швидкої діагностики невідкладних пацієнтів.

Надлишок екзогенного інсуліну є однією з найпоширеніших причин гіпоглікемії, яка здебільшого виникає у хворих на цукровий діабет під час інсулінотерапії або через штучне передозування інсуліну. Під час епізоду у таких пацієнтів рівень глюкози в крові менше або дорівнює 70 мг/дл і значно підвищена концентрація інсуліну в плазмі.

У клінічній практиці його негайно призначають пацієнтам із симптомами гіпоглікемії, такими як пітливість, тремтіння та сплутаність свідомості, для визначення рівня пептиду та інсуліну в плазмі. Характерні прояви підвищеного та зниженого рівня інсуліну в поєднанні з анамнезом інсулінотерапії пацієнта дозволяють встановити остаточний діагноз екзогенного передозування інсуліну без подальших складних обстежень, сприяючи своєчасній корекції дози інсуліну та корекції гіпоглікемії.

Інсулінома є рідкісною причиною гіпоглікемії, доброякісної пухлини з -клітин підшлункової залози. Пухлинні клітини безперервно та автономно виділяють велику кількість інсуліну, що призводить до повторної гіпоглікемії натще або постпрандіальної.

Під час епізодів у пацієнтів спостерігається значне зниження рівня глюкози в крові разом із помітним підвищенням як інсуліну в плазмі, так і його концентрації. Рівень c-пептиду в плазмі > 200 пмоль/л є характерним показником інсуліноми. У поєднанні з ураженнями підшлункової залози, які-займають КТ черевної порожнини, МРТ та інші візуалізаційні дослідження, можна поставити остаточний діагноз.

Це дозволяє швидко визначити його концентрацію в плазмі. Порівняно з традиційним забором венозної крові, він-без пункції та простий у використанні, швидко надає результати тесту під час епізодів гіпоглікемії та дозволяє уникнути затримок діагностики, спричинених затримкою взяття крові.

Його також можна використовувати для моніторингу післяопераційних рецидивів інсуліноми; стійко підвищена післяопераційна концентрація вказує на залишок пухлини або рецидив.

Гіпоглікемія, не пов’язана з -інсуліном-, виникає внаслідок аномальних функцій не-клітин -підшлункової залози. Поширені причини включають недостатність надниркових залоз, печінкову недостатність, важке недоїдання, сепсис тощо. Епізоди гіпоглікемії у таких пацієнтів не пов’язані з секрецією інсуліну, що призводить до нормального або низького рівня інсуліну в плазмі та нормального або зниженого рівня пептидів.

Взявши, наприклад, недостатність надниркових залоз, недостатня секреція гормонів кори надниркових залоз послаблює анти-інсуліновий ефект організму та знижує рівень глюкози в крові, тоді як функція секреції інсуліну -клітинами підшлункової залози залишається нормальною, а плазма — на нормальному рівні. У пацієнтів із печінковою недостатністю знижений синтез глікогену та резервна ємність печінки не дозволяють своєчасно відновити рівень глюкози в крові, і здатність печінки інактивувати інсулін знижується. Незважаючи на це, клітини підшлункової -підтримують баланс, регулюючи секрецію інсуліну, що призводить до переважно нормальної або дещо зниженої концентрації його в плазмі. Він може швидко відрізнити такі причини від гіпоглікемії, -опосередкованої інсуліном, уточнюючи напрямок клінічного лікування первинних захворювань.

Трансплантація острівців/підшлункової залози є ефективним засобом лікування кінцевої-стадії діабету. Його основною метою є реконструкція -функції клітин підшлункової залози пацієнтів, реалізація автономної секреції інсуліну та усунення залежності від екзогенного інсуліну. Післяопераційний моніторинг стану виживання та функціонального відновлення -клітин підшлункової залози має вирішальне значення для оцінки успіху трансплантації та раннього виявлення відторгнення. Як специфічний біомаркер функції -клітин підшлункової залози, зміни концентрації c-пептиду відображають функціональний статус трансплантованих острівців раніше, ніж аномалії рівня глюкози в крові. Завдяки перевагам швидкого поглинання та зручності експлуатації,c-пептидний спрейстав важливим інструментом післяопераційного моніторингу трансплантації острівців/підшлункової залози.

Основним маркером успішної трансплантації острівців/підшлункової залози є виживання та функціональна реконструкція трансплантованих -клітин підшлункової залози. У клінічному моніторингу післяопераційна концентрація с-пептиду ＞ 0,5 нмоль/л зі стійкою стабільністю є важливим показником успіху трансплантації. Регулярне введення його для виявлення пептидів у плазмі показує, що поступове підвищення та стабільна підтримка його рівня вище 0,5 нмоль/л разом із нормальним рівнем глюкози в крові без екзогенної інсулінотерапії вказує на успішне виживання трансплантованих -клітин підшлункової залози з нормальною секреторною функцією інсуліну. Порівняно з традиційним забором венозної крові для її виявлення, спрей позбавляє пацієнтів від болю при пункції та покращує дотримання післяопераційного довго-термінового-моніторингу.

Відторгнення є серйозним ускладненням після трансплантації острівця/підшлункової залози. Якщо вчасно не виявити та не втручатися, це призведе до втрати функції трансплантованого острівця та, зрештою, до невдачі трансплантації. Під час відторгнення трансплантовані -клітини підшлункової залози атакуються імунною системою з порушенням функції та зниженням секреції інсуліну, що супроводжується прогресуючим зниженням концентрації с-пептиду в плазмі - зміна, яка відбувається на 3–7 днів раніше, ніж порушення рівня глюкози в крові. Таким чином, спрей забезпечує раннє попередження про відторгнення. Клінічно рекомендується регулярне післяопераційне виявлення за допомогою спрею. Постійне зниження його концентрації, навіть при нормальному рівні глюкози в крові, вимагає високої пильності щодо можливого відторгнення.

Своєчасне коригування імуносупресивної терапії та лікування проти-відторгнення може ефективно усунути порушення функції острівців і підвищити рівень успіху трансплантації.

У клінічному застосуванні, у поєднанні з візуалізацією, моніторингом рівня глюкози в крові та визначенням імунного індексу, спрей утворює комплексну систему післяопераційного моніторингу, надаючи багатовимірні докази для клінічної оцінки ефективності трансплантації та лікування ускладнень. Порівняно з традиційними методами моніторингу він відрізняється простотою експлуатації, не-інвазивністю та швидким виявленням, що значно покращує ефективність післяопераційного моніторингу та полегшує страждання пацієнтів, що має велике значення для оптимізації прогнозу пацієнтів, які проходять трансплантацію острівців/підшлункової залози.