Порошок лідокаїну гідрохлоридуце хімічна речовина, яка широко використовується в медичній та науковій сферах. Зовні являє собою білий кристалічний порошок без запаху, гіркуватий на смак, з подальшим онімінням. Значення LogP відображає розподіл речовини у масляно-водній фазі, і чим більше значення LogP, тим більш олеофільна речовина; Навпаки, це свідчить про більшу гідрофільність речовини. Для лідокаїну гідрохлориду значення LogP є помірним, що надає йому належних характеристик розподілу в організмі. Він в основному використовується для місцевої анестезії та широко використовується в різних хірургічних процедурах, лікуванні зубів, лікуванні шкіри та інших процесах. Антиаритмічна терапія є одним із важливих препаратів для лікування таких захворювань серця, як гострий інфаркт міокарда. Він відіграє важливу роль у нейронаукових дослідженнях як блокатор натрієвих каналів. Блокуючи передачу нейронних сигналів, його можна використовувати для вивчення електрофізіологічних характеристик нервових клітин, моделей зв’язку нейронних мереж і патогенезу нейродегенеративних захворювань. У фармакологічних дослідженнях лідокаїну гідрохлорид часто використовується як модельний препарат або інструментальний препарат для вивчення взаємодії рецепторів лікарських засобів, метаболічних шляхів лікарських засобів і фармакологічних властивостей; У галузі клітинної біології лідокаїну гідрохлорид можна використовувати для вивчення таких процесів, як клітинна проліферація, апоптоз і диференціація. Його можна отримати хімічним синтезом, біотрансформацією та іншими методами.
Ми забезпечуємопорошок лідокаїну гідрохлориду, будь ласка, зверніться до наступного веб-сайту, щоб отримати докладні характеристики та інформацію про продукт.
Які ліки не можна приймати разом з порошком лідокаїну гідрохлориду?
Порошок лідокаїну гідрохлоридує місцевим анестетиком, який пригнічує швидкий приплив натрію, подовжує швидкість деполяризації потенціалу дії та знижує збудливість мембрани. Він широко використовується в місцевій анестезії, блокаді нерва та інфільтраційній анестезії. Однак при застосуванні лідокаїну гідрохлориду важливо уникати одночасного застосування з певними препаратами, щоб запобігти побічним реакціям або зниженню ефективності:
Лідокаїну гідрохлорид не слід застосовувати в комбінації з місцевими анестетиками, щоб уникнути токсичних реакцій. Атікацин можна використовувати для місцевої інфільтраційної анестезії в оральній хірургії з характеристиками швидкого початку та короткої тривалості, що підходить для короткочасних операцій. Слід бути обережними при застосуванні артикаїну пацієнтам із порушенням функції нирок; Прокаїн в основному використовують для інфільтраційної анестезії та провідникової анестезії. Прокаїн може інактивувати пресинаптичні Са2+канали, зменшити надходження Са2+у клітини, і таким чином зменшити вивільнення ацетилхоліну. Слід звернути особливу увагу на виникнення токсичних реакцій при застосуванні новокаїну для субарахноїдальної блокади; Бупівакаїн зазвичай використовується для епідуральної анестезії та блокади нервів. Цей препарат є амідним місцевим анестетиком тривалої дії, який може ефективно пригнічувати приплив іонів натрію та перешкоджати генеруванню та передачі нервових імпульсів. Пацієнти, які отримують анестезію бупівакаїном, схильні до системних токсичних реакцій, таких як озноб і лихоманка після операції, тому необхідно контролювати життєві функції; Ропівакаїн підходить для лікування різних гострих і хронічних болів. Це амідний місцевий анестетик середньої дії, який впливає на натрієві канали, що керуються напругою. Пацієнтам з порушенням функції печінки необхідно скоригувати дозування ропівакаїну при його застосуванні.
Інгібітори центральної нервової системи та препарати, що впливають на метаболізм печінки
Анестетики, такі як лідокаїну гідрохлорид, не слід застосовувати разом з інгібіторами центральної нервової системи, щоб уникнути посилення седативних ефектів. Цей тип ліків включає, але не обмежується ними: хлорпромазин, прометазин.
При застосуванні в комбінації з певними лікарськими засобами лідокаїну гідрохлорид може пригнічуватися або стимулюватися в метаболізмі печінки, що призводить до підвищення або зниження концентрації препарату в крові та спричиняє побічні реакції. Цей тип ліків включає циметидин і бета-блокатори, такі як пропранолол, метопролол і надол, але не обмежується ними. Одночасне застосування може пригнічувати метаболізм лідокаїну в печінці, підвищувати концентрацію препарату в крові та викликати побічні реакції з боку серця та нервової системи. Тому необхідно скоригувати дозування лідокаїну, а також проводити моніторинг електрокардіограми та контроль концентрації лідокаїну в крові; Барбітальні препарати можуть сприяти метаболізму лідокаїну, і комбінація двох препаратів може спричинити побічні реакції, такі як брадикардія та зупинка синусового вузла.
Порошок лідокаїну гідрохлориду також взаємодіє з цими препаратами: при застосуванні в комбінації з прокаїнамідом він може викликати транзиторний делірій і галюцинації, але не впливає на концентрацію лідокаїну гідрохлориду в крові; Ізопропіладреналін може збільшити загальну швидкість кліренсу лідокаїну гідрохлориду за рахунок збільшення кровотоку в печінці; Норадреналін може зменшити загальну швидкість кліренсу лідокаїну гідрохлориду шляхом зменшення кровотоку в печінці. Фенобарбітал, тіопентал натрію, нітропрусид натрію, маніт, амфотерицин В, ампіцилін і сульфаметоксазол несумісні з лідокаїну гідрохлоридом і не повинні застосовуватися одночасно.
Які ще ліки не можна приймати разом з лідокаїну гідрохлоридом?
Специфічні серцево-судинні препарати
агоністи рецепторів, такі як адреналін, ізопротеренол тощо. Ці препарати можуть збільшити викид і частоту серцевих скорочень, у той час як порошок лідокаїну гідрохлоридусам по собі має гальмівну дію на серце, а поєднання обох може призвести до нестабільної функції серця.
Кардіотонічні засоби, такі як дигоксин. Кардіотонічні глікозиди можуть підвищувати скорочувальну здатність міокарда, тоді як лідокаїну гідрохлорид може пригнічувати скорочення міокарда. Поєднання цих двох речовин може мати протилежний ефект і навіть збільшити навантаження на серце.
Препарати, що впливають на функцію нервової системи
Заспокійливі, снодійні та засоби від тривоги, такі як бензодіазепіни (діазепам, хлорпромазин тощо) і небензодіазепіни (золпідем, зопіклон тощо). Ці препарати, як правило, мають гальмівну дію на центральну нервову систему, і при застосуванні в комбінації з лідокаїну гідрохлоридом вони можуть посилювати седативну та анестезуючу дію, що призводить до побічних реакцій, таких як надмірна седація та пригнічення дихання у пацієнтів.
Антидепресанти, такі як трициклічні антидепресанти (амітриптилін, іміпрамін тощо) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС, такі як флуоксетин, пароксетин тощо). Ці препарати можуть впливати на передачу нейромедіаторів, а їх комбінація з лідокаїну гідрохлоридом може змінити їх анестезуючий ефект або збільшити ризик побічних реакцій.
Препарати, що впливають на роботу печінки і нирок
Препарати з гепаторенальною токсичністю, такі як певні антибіотики (аміноглікозиди, сульфаніламіди тощо), нестероїдні протизапальні препарати (такі як аспірин, індометацин тощо) та хіміотерапевтичні препарати. Ці препарати можуть спричинити пошкодження функції печінки та нирок, а метаболізм та виведення лідокаїну гідрохлориду в основному залежать від печінки та нирок. Тому поєднання цих препаратів може підвищити ризик накопичення лідокаїну гідрохлориду в організмі, що призведе до побічних реакцій.
Діуретики, такі як фуросемід, гідрохлоротіазид та ін. Ці препарати можуть збільшувати виділення сечі, прискорювати виведення препарату, тим самим знижуючи концентрацію в крові та анестезуючу дію лідокаїну гідрохлориду в організмі.
Інші ліки, які потребують уваги
Препарати, що містять ефедрин або псевдоефедрин: ці препарати мають збудливу дію на симпатичну нервову систему та можуть підвищувати частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск. При спільному застосуванні з лідокаїну гідрохлоридом вони можуть збільшити навантаження на серце.
Деякі традиційні китайські трави та продукти для здоров’я, такі як ті, що містять стимулюючі трави, такі як женьшень і дягель, а також продукти для здоров’я, що містять такі інгредієнти, як кофеїн і поліфеноли чаю. Ці ліки та харчові добавки можуть взаємодіяти з порошок лідокаїну гідрохлориду, що впливає на ефективність анестезії або підвищує ризик побічних реакцій.